1. Словник синонімів української мови

опалювач

ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. (п'ять) опалювачів (із науково-популярної літератури); Не маючи жодного притулку, служили (бурлаки).. по винницях да ще по лазнях грубниками (П. Куліш); — Перш було чорти і на дривітні колоддя колють, чорти і пічкурами, чорти і за смолою (Г. Квітка-Основ'яненко); (Юнга:) Я скоро буду кочегаром, вже шарував топку (О. Корнійчук); На "Сміливому Звіробої" було тридцять матросів та паровичників (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опалювач — опа́лювач 1 іменник чоловічого роду, істота робітник опа́лювач 2 іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
  2. опалювач — -а, ч. 1》 Робітник, який опалює приміщення. 2》 Пристрій для опалення. Опалювач кузова автомобіля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опалювач — ОПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. Працівник, який опалює приміщення. Бригада опалювачів. 2. Пристрій для опалення. Опалювач кузова автомобіля. Словник української мови у 20 томах
  4. опалювач — ОПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. Робітник, який опалює приміщення. Для обслуговування.. господарства в колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. [п’ять] опалювачів (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 109). 2. Пристрій для опалення. Опалювач кузова автомобіля. Словник української мови в 11 томах