опалювач

Значення в інших словниках

1. опалювач — опа́лювач 1 іменник чоловічого роду, істота робітник опа́лювач 2 іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
2. опалювач — ОПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. Працівник, який опалює приміщення. Бригада опалювачів. 2. Пристрій для опалення. Опалювач кузова автомобіля. Словник української мови у 20 томах
3. опалювач — ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. Словник синонімів української мови
4. опалювач — ОПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. Робітник, який опалює приміщення. Для обслуговування.. господарства в колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. [п’ять] опалювачів (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 109). 2. Пристрій для опалення. Опалювач кузова автомобіля. Словник української мови в 11 томах