опанча
ПЛАЩ (верхній широкий безрукавий одяг), ОПАНЧА́ заст., ОПАНЧИ́НА розм., заст., МА́НТА діал.; МА́НТІЯ (такий одяг, що спадає до землі); ПОРФІ́РА (довга пурпурова мантія). Брудом страшенним укритий Харон: ..Плащ той забруднений грубим вузлом йому висить на плечах (переклад М. Зерова); Причепив (Василько) до пояса меч, зверху надів опанчу і пішов за Данилом (А. Хижняк); На козаку, бідному летязі,.. Опанчина рогожовая, Поясина хмеловая (дума); Ой сиджу я, сиджу, на палаш приперся, манта ми широка, полами утерся (Ю. Федькович); На знак жалоби.. члени ордену носять траурний одяг — синьо-зелені мантії (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опанча — Опанча́: — старовинний верхній одяг у вигляді широкого плаща [43] Словник з творів Івана Франка
- опанча — опанча́ іменник жіночого роду старовинний верхній одяг Орфографічний словник української мови
- опанча — -і, ж. 1》 Давньоруський верхній одяг, що мав вигляд широкого довгого плаща або бурки. 2》 Старовинний український верхній чоловічий і жіночий одяг до стану з рукавами і відлогою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опанча — ОПАНЧА́, і́, ж. Старовинний верхній одяг у вигляді широкого плаща. Гола шия і грудина [в чабана]; А з кремезного плеча Висне з стравою торбина І широка опанча (Я. Щоголів); Василько взув постоли, одягнув темну сорочку й кафтан, .. зверху надів опанчу і пішов за Данилом (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- опанча — ОПАНЧА́, і́, ж. Старовинний верхній одяг, що мав вигляд широкого плаща. Гола шия і грудина [в чабана]; А з кремезного плеча Висне з стравою торбина І широка опанча (Щог., Поезії, 1958, 276); Василько взув постоли, одягнув темну сорочку й кафтан, .. Словник української мови в 11 томах
- опанча — Опанча, -чі ж. Епанча, родъ верхней одежды. Гол. І. 7. Гол. Од. 18, 45. Чуб. VII. 419. Ой скину я опанчу, тобі ніжки заверчу. н. п. Словник української мови Грінченка