опочивальня
СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону. — І Віра вийшла до спальні (А. Шиян); Тижнями вона лежала в своїй спочивальні, слабуючи на нерви (І. Нечуй-Левицький); В цю мить з почивальні почувся стогін хворої (А. Головко); Пан гетьман, як і завше, чепурився перед виходом з опочивальні (О. Ільченко); Іде султан.. І до Марусиної почивальні Шле наперед рабинь своїх безмовних (П. Куліш); Підчаший.. налив князеві другу (чарку) й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опочивальня — опочива́льня іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- опочивальня — -і, ж., заст. Кімната для спання; спальня. || Спальня у палаці, у боярських хоромах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опочивальня — ОПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Кімната для спання; спальня. У двері з кухні зайшли чоловіки. Матюха пройшов в опочивальню, свекор .. сів на перший стілець (А. Головко); Одним крилом до робочого кабінету прилягає велика бібліотека .. Словник української мови у 20 томах
- опочивальня — ОПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Кімната для спання; спальня. З хати повів мене старий в кімнату, де була у його опочивальня (Стор., І, 1957, 234); // Спальня у палаці, у боярських хоромах. Словник української мови в 11 томах