1. Словник української мови в 11 томах

опочивальня

ОПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Кімната для спання; спальня.

З хати повів мене старий в кімнату, де була у його опочивальня (Стор., І, 1957, 234);

// Спальня у палаці, у боярських хоромах.

Часто прислухався Мирослав (спав він поряд, у сусідній опочивальні), як Данило зіскакував з ліжка серед ночі, відчиняв вікна (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опочивальня — опочива́льня іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. опочивальня — -і, ж., заст. Кімната для спання; спальня. || Спальня у палаці, у боярських хоромах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опочивальня — ОПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Кімната для спання; спальня. У двері з кухні зайшли чоловіки. Матюха пройшов в опочивальню, свекор .. сів на перший стілець (А. Головко); Одним крилом до робочого кабінету прилягає велика бібліотека .. Словник української мови у 20 томах
  4. опочивальня — СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону. Словник синонімів української мови