опіритися

ДОЗРІВА́ТИ (ставати фізично і духовно зрілим), ЗРІ́ТИ, ДОРО́СЛІШАТИ, СТА́РШАТИ, ФОРМУВА́ТИСЯ, ПРИСПІВА́ТИ розм., ОПЕРЯ́ТИСЯ (ОПЕ́РЮВАТИСЯ) розм. — Док.: дозрі́ти, подоро́слішати, подорослі́ти, поста́ршати, сформува́тися, приспі́ти (приспі́нути рідше), опіри́тися, опери́тися. Учнів по закінченні школи посилали на учителювання в тій надії, що там за працею самі дозрівають (С. Васильченко); Сучасні молодята.. швидко ростуть, хутко зріють, швидесенько захоплюються (О. Бердник); На очах ніби стала (Надійка) дорослішати. Почала сумлінно вчитися в школі (В. Козаченко); — Молодий був дурний, а постаршав, за розум узявся (Панас Мирний); (Кукса:) От старша дочка, Оришка, та вже й зовсім приспіла, до парубків аж горить... (М. Кропивницький); З тобою Єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло... Оперилось, і ти осталась Стара і немощна (Т. Шевченко).

РОЗБАГАТІ́ТИ (стати багатим), ЗАБАГАТІ́ТИ, РОЗЖИ́ТИСЯ, ОБЖИ́ТИСЯ розм., РОЗХАЗЯЙНУВА́ТИСЯ (РОЗХАЗЯЮВА́ТИСЯ) розм., ЗАПОМОГТИ́СЯ розм., ОПЕРИ́ТИСЯ (ОПІРИ́ТИСЯ) розм., ОПЕРНА́ТІТИ розм. (завівши господарство, нажити достатків); ЗАПАНІ́ТИ розм., РОЗПАНО́ШИТИСЯ розм., РОЗПАНОШІ́ТИ розм. (ставши паном). (Старшина:) Не думав уже й жениться, а от розбагатів — гарної жінки захотілось... (І. Карпенко-Карий); — Дервіш зібрав грошей силу-силенну і забагатів (М. Коцюбинський); Розживемося, як у пастухи наймемося: тоді буде все село в боргу (приказка); Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); Він довгенько був волосним старшиною.., купив попереду тридцять десятин землі, а потім розхазяйнувався і прикупив ще сто двадцять десятин (І. НечуйЛевицький); Ви, дурні, гадаєте: "От піду, зароблю в Бориславі, — запоможуся!" (І. Франко); Запомігся дуже: має теперка з тисячу карбованців (Словник Б. Грінченка); (Старик 1-й:) Один (старшина) прокрався, другий запанів, той розпився, той розбестився... (М. Кропивницький). — Пор. збага́чуватися.