опірений

ДОРО́СЛИЙ (який вийшов з дитячого віку), ПОВНОЛІ́ТНІЙ, ВЕЛИ́КИЙ розм., ЧИМА́ЛИ́Й розм., НЕМАЛИ́Й розм., ОПЕ́РЕНИЙ (ОПІ́РЕНИЙ) жарт. — Я навіть змалку почувалась дорослою, я наче весь час доросла (Є. Гуцало); (Долон:) Я, царівно, повнолітній, до ради вхожий і до війська здатний, я не хлоп'я давно (Леся Українка); Сашко-великий у нас тракторист, Сашко-маленький в одному класі зі мною (Ю. Яновський); — Лихо, діти, Лихо мені з вами! Викохав вас, вигодував, Виросли чималі, йдете в люди (Т. Шевченко); — Ти вже немалий ... Друзі твоїх літ дітей мають... (Панас Мирний); Весела натура так і просвічувала з усього його обличчя, так і виказувала в ньому ще не опереного, малодосвідченого хлопчиська (Ю. Збанацький). — Пор. 1. дозрі́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опірений — опі́рений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. опірений — див. оперений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опірений — ОПІ́РЕНИЙ див. опе́рений. Словник української мови у 20 томах
  4. опірений — ОПІ́РЕНИЙ див. опе́рений. Словник української мови в 11 томах