1. Словник синонімів української мови

організатор

ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). У Світлоярську всі пам'ятали, що фундаторами, тобто засновниками їхнього села, були Щусі й Самусі (П. Загребельний); Одного дня він дістав запрошення на збір основників (товариства) (І. Франко); І. П. Котляревський — зачинатель нової української літератури. — Пор. організа́тор, 1. творе́ць.

ОРГАНІЗА́ТОР (той, хто організовує, засновує, налагоджує або впорядковує що-небудь), ПРИЗВІ́ДНИК, ПРИЗВІ́ДЕЦЬ розм., ПРИВІ́ДЕЦЬ розм., ПРИЗВІ́ДЦЯ розм., ПРИВІ́ДЦЯ розм.; ЗАВОДІ́Й розм. (перев. витівок, бенкетів, сварок), ЗАВОДІЯ́КА розм. Сірко був організатором численних походів запоріжців проти турецько-татарських загарбників (І. Шаповал); (Микола) був призвідник усіх забав (В. Гжицький); Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (С. Добровольський); У нас вийшла газета, хто був її привідцем — не знаю (з науково-популярної літератури); Прикажчик не без підстав підозрівав, що серед тих, хто давав йому духопелу, першими заводіями були орловець та Андріяка (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. організатор — організа́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. організатор — (бунту) призвідник, призвідець; (перемоги) керівник; (хору) засновник, фундатор; (мас) лідер, провідник. Словник синонімів Караванського
  3. організатор — [орган'ізатор] -ра, м. (на) -ров'і/ -ру, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  4. організатор — -а, ч. Той, хто організовує, засновує, налагоджує або впорядковує що-небудь. || Той, хто має здібності до організаційної роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. організатор — Засновник, упорядник, див. ініціятор Словник чужослів Павло Штепа
  6. організатор — ОРГАНІЗА́ТОР, а, ч. 1. Той, хто організовує, засновує, налагоджує або впорядковує що-небудь. Я був одним із гарячих організаторів страйку – виступав на зборах, складав петиції, був постійним делегатом до адміністрації інституту (С. Словник української мови у 20 томах
  7. організатор — організа́тор (франц. organisateur) особа, яка що-небудь організовує, засновує, спрямовує. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. організатор — Організа́тор, -ра, -рові; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. організатор — ОРГАНІЗА́ТОР, а, ч. Той, хто організовує, засновує, налагоджує або впорядковує що-небудь. Я був одним із гарячих організаторів страйку — виступав на зборах, складав петиції, був постійним делегатом до адміністрації інституту (Вас. Словник української мови в 11 томах