ореля

ГО́ЙДАЛКА (споруда, на якій гойдаються для розваги), ГО́ЙДАНКА, КОЛИ́СКА діал., ОРЕ́ЛЯ (РЕ́ЛЯ) перев. мн., заст. В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Ю. Смолич); Онде збоку ряд гойданок — радість дітвори та й дорослих (І. Франко); Далі ми співали, на колисці гойдалися, весело так, весело погуляли (Панас Мирний); Внизу у воді, мов діти на орелях, гойдаються на хвилі маленькі зорі (С. Васильченко); Злетіли вгору бистрі релі, Обперлись ніжки об поміст (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ореля — оре́ля іменник жіночого роду гойдалка Орфографічний словник української мови
  2. ореля — див. колиска Словник синонімів Вусика
  3. ореля — ОРЕ́ЛЯ див. оре́лі. Словник української мови у 20 томах
  4. ореля — ОРЕ́ЛЯ див. оре́лі. Словник української мови в 11 томах