освідчитися

ВІДРЕКОМЕНДУВА́ТИСЯ (офіційно познайомитися), ПРЕДСТА́ВИТИСЯ книжн., ОСВІ́ДЧИТИСЯ рідше. — Недок.: рекомендува́тися, представля́тися, осві́дчуватися. — Моє прізвище Дорош, — ввічливо відрекомендувався незнайомець (Григорій Тютюнник); Командир роти... рекомендується: — Гвардії старший лейтенант Брянський (О. Гончар); Ніхто не став представлятись Семенові Петровичу (Ю. Збанацький); — Вибачте, будьте ласкаві. Професор Карташов з Петербурга. Маю честь освідчитись, — сказав прибулий (О. Довженко).

ПРИЗНА́ТИСЯ (комусь у коханні), ОСВІ́ДЧИТИСЯ. — Недок.: признава́тися, осві́дчуватися. Ти забув? Пам'ятаєш? Гайочок, квітки... Ясна річенька... чари без ліку... Я призналась тобі.. (П. Грабовський); Ганьбою здалося сидіти йому тут, у чужому городі,.. в той час, коли інший безпечно освідчується в коханні молодій, гарній дівчині (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освідчитися — (о руку): просити руки [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. освідчитися — осві́дчитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. освідчитися — див. освідчуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. освідчитися — ОСВІ́ДЧИТИСЯ див. осві́дчуватися. Словник української мови у 20 томах
  5. освідчитися — освідчитися зробити пропозицію одружитися (м, ср, ст)||освідчитися щодо руки ◊ освідчитися щодо руки́ = освідчитися (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. освідчитися — Осві́дчитися, -чуся, -чишся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. освідчитися — ОСВІ́ДЧИТИСЯ див. осві́дчуватися. Словник української мови в 11 томах
  8. освідчитися — Освідча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя. Словник української мови Грінченка