1. Словник української мови Грінченка

освідчитися

Освідча́тися, -ча́юся, -єшся

сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освідчитися — (о руку): просити руки [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. освідчитися — осві́дчитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. освідчитися — див. освідчуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. освідчитися — ОСВІ́ДЧИТИСЯ див. осві́дчуватися. Словник української мови у 20 томах
  5. освідчитися — освідчитися зробити пропозицію одружитися (м, ср, ст)||освідчитися щодо руки ◊ освідчитися щодо руки́ = освідчитися (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. освідчитися — ВІДРЕКОМЕНДУВА́ТИСЯ (офіційно познайомитися), ПРЕДСТА́ВИТИСЯ книжн., ОСВІ́ДЧИТИСЯ рідше. — Недок.: рекомендува́тися, представля́тися, осві́дчуватися. — Моє прізвище Дорош, — ввічливо відрекомендувався незнайомець (Григорій Тютюнник); Командир роти... Словник синонімів української мови
  7. освідчитися — Осві́дчитися, -чуся, -чишся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. освідчитися — ОСВІ́ДЧИТИСЯ див. осві́дчуватися. Словник української мови в 11 томах