1. Словник української мови Грінченка

освінути

Освіну́ти, -ну́, -не́ш

пр. освів, освіла, гл.

1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу. Рудч. Ск. II. 62.

2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рк. Макс. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Ном. № 13900. Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. О. 1862. IV. 26. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти. Вх. Зн. 44.

3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів. Вх. Зн. 44.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освінути — Освіну́ти: — блиснути, засяяти [X] — освітити, осяяти; розвиднітися [1] Словник з творів Івана Франка
  2. освінути — освіну́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. освінути — -не, док., рідко. 1》 Освітити, осяяти. 2》 безос. Настати (про день, світанок); розвиднітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. освінути — ОСВІНУ́ТИ, не́, док., рідко. 1. кого, що. Освітити, осяяти. Грім розлігся, залунав, Освінула блискавиця Темінь дику, нічняну [нічну] (М. Старицький); * Образно. Шкода було їх [агітаторів], шкода було і їхньої справи, яка .. Словник української мови у 20 томах
  5. освінути — I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. освінути — Освіну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. освінути — ОСВІНУ́ТИ, не́, док., рідко. 1. Освітити, осяяти. Грім розлігся, залунав, Освінула блискавиця Темінь дику, нічняну [нічну] (Стар., Поет. тв., 1958, 116); *Образно. Шкода було їх [агітаторів], шкода було і їхньої справи, яка.. Словник української мови в 11 томах