освінути
ОСВІНУ́ТИ, не́, док., рідко.
1. Освітити, осяяти.
Грім розлігся, залунав, Освінула блискавиця Темінь дику, нічняну [нічну] (Стар., Поет. тв., 1958, 116);
*Образно. Шкода було їх [агітаторів], шкода було і їхньої справи, яка.. могла загинути і не освінути темних кутків (Дн. Чайка, Тв., 1960, 125).
2. безос. Настати (про день, світанок); розвиднітися.
[Грицько:] Як тільки освіне, до сходу сонця Ми вже повинні рушити в похід (Сам., II, 1958, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- освінути — Освіну́ти: — блиснути, засяяти [X] — освітити, осяяти; розвиднітися [1] Словник з творів Івана Франка
- освінути — освіну́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- освінути — -не, док., рідко. 1》 Освітити, осяяти. 2》 безос. Настати (про день, світанок); розвиднітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- освінути — ОСВІНУ́ТИ, не́, док., рідко. 1. кого, що. Освітити, осяяти. Грім розлігся, залунав, Освінула блискавиця Темінь дику, нічняну [нічну] (М. Старицький); * Образно. Шкода було їх [агітаторів], шкода було і їхньої справи, яка .. Словник української мови у 20 томах
- освінути — I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- освінути — Освіну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- освінути — Освіну́ти, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла, гл. 1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу. Рудч. Ск. II. 62. 2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Словник української мови Грінченка