1. Словник української мови в 11 томах

освіта

ОСВІ́ТА, и, ж.

1. Сукупність знань, здобутих у процесі навчання.

— Ні, книжкова освіта ще не дає життєвої освіти (Фр., VII, 1951, 257);

Гнат самотужки з великими труднощами, а добув собі освіту (Чорн., Визвол. земля, 1959, 21);

// Рівень, ступінь знань, здобутих у процесі навчання; освіченість.

З деяких причин.. я не міг скінчити середньої школи, хоч, маючи замір дістатись на університет, систематично доповнив свою освіту (Коцюб., III, 1956, 233);

Мене тішить, що вже наші люди зачинають більше думати про власну освіту, а не задовольняються самою казенною наукою, як то було ще недавно (Л. Укр., V, 1956, 63);

Нині на Україні кожен другий робітник і кожен третій колгоспник має середню або вищу освіту (Ком. Укр., 5, 1969, 6).

2. Піднесення рівня знань; навчання.

Коли знов знялась розмова про освіту жінок, Бекір весь стрепенувся і навіть устав (Коцюб., II, 1955, 140);

Стаття 121 проекту Конституції СРСР дає нам велике право на освіту, якого нема в буржуазних конституціях (Тич., III, 1957, 55);

Широкі шляхи до високої продуктивності праці в колгоспах і радгоспах, як і всюди, лежать через освіту (Рад. Укр., 16.ІІ 1960, 1);

// Процес засвоєння знань.

Старий вітає Сергія з закінченням освіти (Сміл., Сад, 1952, 70);

— Як трошки обживуся, обов’язково візьмуся до заочної освіти (Ю. Янов., II, 1954, 150).

3. Загальний рівень знань (у суспільстві, державі і т. ін.).

Могутністю, освіти станом знялись над світом ми усім! (Тич., II, 1957, 257);

// Система навчально-виховних заходів.

Історія не знає держави, де б з таким розмахом, як у Країні Рад, була поставлена справа освіти (Ком. Укр., 5, 1967, 18);

// Система закладів і установ, через які здійснюються ці заходи.

Крім секретарства, я завідував відділом мистецтва.., брав участь в роботі організаційного комітету працівників освіти (Довж., І, 1958, 18).

4. рідко. Письменність, грамотність.

Він в школу зирнув, відки, кажуть, біжить між темних освіта й наука (Фр., XIII, 1954, 125);

Батько теж був трохи грамотний, — учився колись у дяка, — любив у свято сам почитать, поважав у людях освіту (Вас., IV, 1960, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освіта — осві́та 1 іменник жіночого роду сукупність знань; навчання; рівень знань осві́та 2 іменник жіночого роду рівень знань; множина — тільки в контексті: дві, три вищі освіти Орфографічний словник української мови
  2. освіта — Система знань, вмінь і навичок, які були здобуті індивідом самостійно чи в процесі навчання в спеціальних учбових закладах. В залежності від об’єму і характеру знань виділяють початкову, основну, середню, вищу освіту, загальну та спеціальну... Словник із соціальної роботи
  3. освіта — (процес) вчення, фр. школи <н. добрі школи>; (рівень знань) освіченість; (заочна) навчання; (без школи) самоосвіта; (народу) просвіта; Р. ПИСЬМЕННІСТЬ. Словник синонімів Караванського
  4. освіта — [оусв’іта] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. освіта — -и, ж. 1》 Сукупність знань, здобутих у процесі навчання. || Рівень, ступінь знань, здобутих у процесі навчання; освіченість. 2》 Піднесення рівня знань; навчання. || Процес засвоєння знань. 3》 Загальний рівень знань (у суспільстві, державі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. освіта — ОСВІ́ТА, и, ж. 1. Сукупність знань, здобутих у процесі навчання. – Ні, книжкова освіта ще не дає життєвої освіти (І. Франко); Гнат самотужки з великими труднощами, а добув собі освіту (С. Словник української мови у 20 томах
  7. освіта — Процес поширення знань і культури в суспільстві; процес о. охоплює також розширення суспільної, політичної та національної свідомості (наприклад, народна, робітнича о.). Універсальний словник-енциклопедія
  8. освіта — див. просвіта/освіта Філософський енциклопедичний словник
  9. освіта — ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості... Словник синонімів української мови
  10. освіта — Осві́та, -ти, -ті; осві́ти, осві́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. освіта — рос. образование сукупність організацій, установ, підприємств, зайнятих навчанням, вихованням, передачею знань, випуском навчальної літератури, підготовкою вчительських (педагогічних) кадрів. Усі вони об'єднуються в окрему галузь економіки. Eкономічна енциклопедія
  12. освіта — Освіта, -ти ж. Образованіе, просвѣщеніе. Великою працею доходить чоловік освіти. Дещо. Освіту народню скрізь роспростер. К. (О. 1861. II. 228). Не науки бажалось для дочки, не освіти. Св. Л. 53. Словник української мови Грінченка