освіжаючий
ЖИВЛЮ́ЩИЙ (ЖИВЛЮ́ЧИЙ рідше) (який є джерелом сили, бадьорості; який підживлює, освіжає), ЖИВОТВО́РНИЙ, ЖИВУ́ЩИЙ, ЖИТТЄДА́ЙНИЙ, ЖИВОДА́ЙНИЙ, ОСВІЖНИ́Й, ОЖИВЛЯ́ЮЧИЙ рідше, ЖИВОТВО́РЧИЙ рідше, ОСВІЖА́ЮЧИЙ рідше, ОЖИ́ВЧИЙ рідше. В нашому колгоспі відбулися знаменні події:.. на поля прийшла живлюща волога з Дніпра (з журналу); Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив (П. Дорошко); У напружених шуканнях романіста Андрія Головка, драматурга Миколи Куліша живе животворний подих поезії Павла Тичини (Ю. Мартич); Дітвора не боїться сонця. Лише дорослі жахаються тої живущої променястої енергії (О. Досвітній); Життєдайне тепло розпливлося по тілу (З. Тулуб); Зморене цілоденним блуканням тіло (Павлусеве) вимагало відпочинку, здорового, життєдайного сну (О. Донченко); Сонце вже сідало, нагрівши землю й жита, напоївши живодайним теплом (А. Іщук); Нараз дихнула в мої груди хвиля холодного, оживляючого повітря (І. Франко); Як суха земля конає від спраги і жадає животворчої води, так і людські душі жадають знання (О. Іваненко); Скрізь оживчий вітерець повіває теплим подихом (Марко Вовчок). — Пор. цілю́щий.
Значення в інших словниках
- освіжаючий — освіжа́ючий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- освіжаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до освіжати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- освіжаючий — ОСВІЖА́ЮЧИЙ, а, е. Який освіжає, викликає відчуття свіжості, прохолоди; освіжний. Весняна гроза завжди несподівана, завжди жадана і завжди освіжаюча (Ю. Збанацький); Калинка, зупинившись, задер під освіжаючі струмені дощу обличчя (А. Словник української мови у 20 томах
- освіжаючий — ОСВІЖА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який освіжає, викликає відчуття свіжості, прохолоди; освіжний. Весняна гроза завжди несподівана, завжди жадана і завжди освіжаюча (Збан., Переджнив’я, 1960, 60); // Який знімає відчуття втоми, відновлює сили, повертає бадьорість. Словник української мови в 11 томах