осет

ОСО́Т (великий дворічний або багаторічний бур'ян родини складноцвітних), МОЛОЧА́К, ОСЕ́Т діал. Густі трави, колючий осот вкрили гарячу піскувату землю (А. Шиян); Стебла стоять високі та рівні, жовті і гладкі між зеленим листям повійки, полетиці, осету та іншого бур'яну (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осет — О́сет: — рід бур'яну (Ів. Фр) [III] — рід бур'яну (Ів.Фр.); осот [I] — рід бур'яну [5,7;XII] Словник з творів Івана Франка
  2. осет — осе́т іменник чоловічого роду осот діал. Орфографічний словник української мови
  3. осет — -у, ч., діал. Осот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осет — ОСЕ́Т, у, ч., діал. Осот. Стебла стоять високі та рівні, жовті і гладкі між зеленим листям повійки, полетиці, осету та іншого бур'яну (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. осет — ОСЕ́Т, у, ч., діал. Осот. Стебла стоять високі та рівні, жовті і гладкі між зеленим листям повійки, полетиці, осету та іншого бур’яну (Фр., І, 1955, 57). Словник української мови в 11 томах
  6. осет — Осе́т, -ту м. = осот. Мені Бог дав очерет і осет. Чуб. І. 72. Лебед. у. Словник української мови Грінченка