осередок

ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось), ОСНО́ВА, ПОЧА́ТКИ, ОСЕРЕ́ДОК рідше, ЗА́РОДОК рідше, НАЧА́ЛО (НАЧА́ЛА) книжн. Професіональні поети, навіть такі новатори, як Маяковський та Тичина, широко черпають із джерел традицій (М. Рильський); Микола Костомаров у своїй праці про слов'янську міфологію висловлює здогад, що Лада символізувала собою природу, життєву основу (О. Воропай); Приїздив (чернець) в палац, щоб наглядати за вченням молодого княжати, і сам виясняв Єремії початки православної віри (І. Нечуй-Левицький); Ся пісня.. уводить нас в осередок бажань та симпатій тодішніх освічених русинів (І. Франко); Колись зібрались дикуни на лови чи зійшлись Нежданим ворогам рішучу одсіч дати: Держави зародку повинні ми шукати У цьому (переклад М. Рильського); Слово наше рідне! Ти сьогодні зазвучало як початок, як начало (П. Тичина).

САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСА́Д заст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́ діал., ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕ діал., ОСЕРЕ́ДОК діал. Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А. Хижняк); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (О. Гончар); На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Стороженко); У неї була і хата, славна і селитьба (Марко Вовчок).

СЕРЕ́ДИНА (місце, однаково віддалене від країв, кінців чого-небудь, центральна частина чого-небудь), ЦЕНТР, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше.; ФО́КУС. В середині гуртка Долон, колишній наречений Кассандри (Леся Українка); У центрі майдану білів парусиновий намет (А. Шиян); А полум'я йшло далі в осередок току, до клуні (І. Нечуй-Левицький).

СЕРЕ́ДИНА (внутрішня частина чого-небудь), СЕРЦЕВИ́НА, ВНУ́ТРІШНІСТЬ, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше, НУ́ТРОЩІ розм., НУТРО́ розм. Він кусав пиріг і виколупував пальцем з середини сливи (М. Коцюбинський); Серцевина стебла; Оминувши подвір'я Морозенків, Левко бере майже до самої серцевини лісу (М. Стельмах); Приймак приковував .. його увагу.. Червоний, великий мак, з чорними осередками (Н. Кобринська); Аже трясся (Йойна), щоб узяти лампу і при її світлі заглянути в нутро ями (І. Франко).

СЕРЕДО́ВИЩЕ (соціально-побутові умови, в яких проходить життя людини; ті, хто оточують людину в її житті), ОТО́ЧЕННЯ, КО́ЛО, СФЕ́РА, СВІТ, ОКІ́Л рідше, ОСЕРЕ́ДОК рідше, О́БШАР рідше. Треба уважно вивчати носіїв фольклору та їхнє середовище (М. Рильський); Селянське середовище; Робітниче середовище; Суспільне оточення; Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам. Товариське оточення, безкорислива мета (Ю. Яновський); Буржуазні сфери; Літературні сфери; Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом (З. Тулуб); Я брав навмисне "об'єктивні" теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка).

ЯДРО́ (головна складова частина чогось — перев. організації, колективу тощо), КІСТЯ́К, ОСЕРЕ́ДОК, ОСНО́ВА, СЕРЦЕВИ́НА, СТРИ́ЖЕНЬ. Основним ядром хору, його організаторами й ентузіастами були якраз друзі (П. Колесник); — Щоб кістяк нашої нації виплодив силу й зав'язь самостійництва, треба наше селянство пропустити крізь фільтр національної свідомості (М. Стельмах); Хто тільки не бував у них!.. Але основний осередок складали з десяток найближчих знайомих Дорошенкових (А. Головко); Основу військ Директорії.. складали селянські маси (Ю. Смолич); Держава — це серцевина всієї політичної організації суспільства (з журналу).