1. Словник синонімів української мови

остерігати

ПОПЕРЕДЖА́ТИ (ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ) (наперед, заздалегідь повідомляти про щось), СПОВІЩА́ТИ, ЗАСТЕРІГА́ТИ, ОСТЕРІГА́ТИ, ПЕРЕСТЕРІГА́ТИ (звич. щодо небажаних наслідків чогось). — Док.: попере́дити, сповісти́ти, застерегти́, остерегти́, перестерегти́. Недаремно ж його попереджали, щоб припильнував за сержантом (А. Дімаров); — Поки ще не вийшли — попереджую всіх, що в мене, коли хто відступить у бою хоч на крок, тому вже смерть (О. Гончар); Ви сповіщаєте, що прибудете у Полтаву у піст (Панас Мирний); Виряджаючи Юрка до Тули, Рогулиха з неприхованою тривогою застерігала на всяк випадок: — Ти ж, сину, будь обережний на слові (Ф. Малицький); Першим порухом Олени було бігти, попередити, захистити, але не побігла й не остерегла (Ірина Вільде); (Зосим:) Я сиджу й нічого не знаю. То чого мене не перестерегли? (М. Куліш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остерігати — остеріга́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. остерігати — Застерігати, попереджати, перестерігати; п-к -АЮЧИЙ, що остерігає, змушений остерегти, остерігавчий, остережний, для остереження. Словник синонімів Караванського
  3. остерігати — -аю, -аєш, недок., остерегти, -ежу, -ежеш; мин. ч. остеріг, -регла, -регло; наказ. сп. остережи; док., перех., від кого – чого, перед ким – чим і без додатка, рідко. Те саме, що застерігати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. остерігати — ОСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш; мин. ч. остері́г, регла́, ло́; наказ. сп. остережи́; док., кого, що, від кого – чого, перед ким – чим і без дод., рідко. 1. Те саме, що застеріга́ти... Словник української мови у 20 томах
  5. остерігати — Остеріга́ти, -ріга́ю, -ріга́єш; остерегти́, -режу́, -реже́ш; остережи́, -режі́ть; остері́г, остерегла́, -регли́; остері́гши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. остерігати — ОСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш; мин. ч. остері́г, регла́, ло́; наказ. сп. остережи́; док., перех., від кого-чого, перед ким-чим і без додатка, рідко. Те саме, що застеріга́ти... Словник української мови в 11 томах