осібно

ОКРЕ́МО (не разом, не підряд), ЗОКРЕ́МА́, РІ́ЗНО, НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ОСІ́БНО рідше. Чоловіки лежать на зеленій траві окремим гурточком, жінки групувалися окремо (Григорій Тютюнник); Шумно влетівши в кімнату, Боря.. привітався до кожного зокрема (О. Гончар); Цілий день вони робили — зрідка укупі, .. сливе завсіди різно (Марко Вовчок); — Раніше, як хлопці й дівчата вчилися нарізно, більше цього гріха траплялося (Панас Мирний); Кожний осібно й усі разом голосно розповідали про недавно пережиті хвилини (Н. Кобринська). — Пор. вро́здріб.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осібно — осі́бно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. осібно — див. нарізно; окремо Словник синонімів Вусика
  3. осібно — рідко. Присл. до осібний 1); окремо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осібно — Окремо, зокрема, відокремлено, наріжно, див. сепаратний, порізно, поодинокий Словник чужослів Павло Штепа
  5. осібно — ОСІ́БНО. Присл. до осі́бний 1; окремо. Скирти як стояли, так і стоять: полова осібно лежить, а зерно теж осібно (з казки); Осібно стоять в творчості Тобілевича зв'язані між собою комедії “Суєта” і “Житейське море” (М. Словник української мови у 20 томах
  6. осібно — осі́бно окремо (ст): Осібно втерти масло з двома яйцями (Ліщинська); Богдана Підгайного, найкращого товариша Романа, було арештовано також. Поляки посадили його осібно від усіх інших (Чайківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. осібно — Осі́бно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. осібно — ОСІ́БНО, рідко. Присл. до осі́бний 1; окремо. Скирти як стояли, так і стоять: полова осібно лежить, а зерно теж осібно (Укр.. казки, легенди.. Словник української мови в 11 томах