осібно

Значення в інших словниках

1. осібно — осі́бно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
2. осібно — див. нарізно; окремо Словник синонімів Вусика
3. осібно — рідко. Присл. до осібний 1); окремо. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осібно — ОСІ́БНО. Присл. до осі́бний 1; окремо. Скирти як стояли, так і стоять: полова осібно лежить, а зерно теж осібно (з казки); Осібно стоять в творчості Тобілевича зв'язані між собою комедії “Суєта” і “Житейське море” (М. Словник української мови у 20 томах
5. осібно — осі́бно окремо (ст): Осібно втерти масло з двома яйцями (Ліщинська); Богдана Підгайного, найкращого товариша Романа, було арештовано також. Поляки посадили його осібно від усіх інших (Чайківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. осібно — ОКРЕ́МО (не разом, не підряд), ЗОКРЕ́МА́, РІ́ЗНО, НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ОСІ́БНО рідше. Чоловіки лежать на зеленій траві окремим гурточком, жінки групувалися окремо (Григорій Тютюнник); Шумно влетівши в кімнату, Боря.. привітався до кожного зокрема (О. Словник синонімів української мови
7. осібно — Осі́бно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. осібно — ОСІ́БНО, рідко. Присл. до осі́бний 1; окремо. Скирти як стояли, так і стоять: полова осібно лежить, а зерно теж осібно (Укр.. казки, легенди.. Словник української мови в 11 томах