порізно

Значення в інших словниках

1. порізно — по́різно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. порізно — див. нарізно; окремо Словник синонімів Вусика
3. порізно — присл. 1》 Окремо, нарізно, поодинці. 2》 Неузгоджено з іншими; роз'єднано. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порізно — ПО́РІЗНО, присл. 1. Окремо, нарізно, поодинці. 2. Неузгоджено з іншими; роз'єднано. Словник української мови у 20 томах
5. порізно — ОКРЕ́МО (не разом, не підряд), ЗОКРЕ́МА́, РІ́ЗНО, НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ОСІ́БНО рідше. Чоловіки лежать на зеленій траві окремим гурточком, жінки групувалися окремо (Григорій Тютюнник); Шумно влетівши в кімнату, Боря.. привітався до кожного зокрема (О. Словник синонімів української мови
6. порізно — По́різно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. порізно — ПО́РІЗНО, присл. 1. Окремо, нарізно, поодинці. 2. Неузгоджено з іншими; роз’єднано. Словник української мови в 11 томах
8. порізно — Порізно нар. Отдѣльно, врозь. Н. Вол. у. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно. Ком. І. 25. Словник української мови Грінченка