отара

НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́ розм., ТОВПА́ розм., Ю́РМИЩЕ підсил. розм., Ю́РМИ́СЬКО підсил. розм., З'Ю́РМИСЬКО підсил. рідше, ГУРБА́ заст., ТИ́ЧБА заст., ГУ́РМА́ діал., ГАЛА́ЙСТРА діал., ГЛОТА́ діал., ТИ́ЖБА діал.; ТАБУ́Н розм., ОТА́РА зневажл., СТА́ДО зневажл., ОРДА́ підсил. розм., НАВА́ЛА кого або яка, підсил. розм. (безладний, неорганізований натовп); ЗБО́РИЩЕ, ЗБО́РИСЬКО, ЗБІГО́ВИЩЕ розм., ЗБІГО́ВИСЬКО розм., СХО́ДЬБИЩЕ розм. рідко, ЗДВИГ діал. (велике скупчення людей в одному місці); СТО́ВПИЩЕ, СТО́ВПИСЬКО, ТЛУМ розм., СТОВКО́ВИСЬКО розм., СТОВКО́ВИЩЕ розм. (безладне й тісне скупчення людей в одному місці); ТИСК розм., ТИ́СНЯВА розм. (кого: народу, людей і т. ін. — тісне скупчення людей в одному місці); ВАТА́ГА розм., БА́НДА заст. розм. (група людей, компанія, що зібралася разом для чого-небудь); ОРА́ВА розм. (галасливий і безладний натовп). Парубки й дівчата стоять густим натовпом, впритул (Т. Масенко); — Бачу, іде юрба жінок од греблі (А. Головко); Коло самої шахти зібралася вже чимала юрма (Б. Грінченко); В розрізах вулиць стояли товпи людей (Ю. Смолич); Не раз розбігалася чутка: "зловили отамана!", й цілі тичби людей збігалися на його дивитися (Марко Вовчок); Вона (Катря) миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); Суне солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях (О. Довженко); Громом озвалась з радощів семінарська орда (С. Васильченко); На похорон припливла така навала людей, утворилася така тиснява (Ірина Вільде); На колгоспному подвір'ї.. селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Г. Епік); Стіни хатинки аж двигтіли від збориська солдаток (Я. Баш); Біля намету Сагайдачного застав Микула велике збіговище і крик (О. Маковей); Князь не знав якийсь час, що робити йому з отим збіговиськом, як вгамувати сіверян (Д. Міщенко); Іван щезає в людському стовпищі, мов голка в сіні (П. Колесник); Всі лірники в цей день заздрили Доротею, що не знати чим ярмарчан принадив, росло стовписько (К. Гордієнко); Десь із-за возів у ярмарковий тлум несподівано врізались два вершники (С. Добровольський); Людей на базарі — тиск: те продає, те купує — кожний заклопотаний (С. Васильченко); А кузня, з постійною тиснявою народу в ній, хоч і добра була школа, та до якогось часу (А. Головко); Вже нишпорять по лісі ватаги хлопчаків (А. Шиян); Де не взялась юрба хлопців.. Крик, ґвалт, гармидер! А за бандою друга купа йде — парубки, ґазди (І. Франко); Народу стеклося проханого і непроханого.., столів на таку ораву забракувало б, тому розмістилися на траві (В. Земляк). — Пор. 1. гру́па, ску́пчення.

СТА́ДО (група свійських тварин одного виду, що тримаються або пасуться разом); ЧЕРЕДА́ (перев. про велику рогату худобу, іноді — змішане стадо корів, овець, кіз, яких разом женуть на пасовище); ТАБУ́Н (про коней); ОТА́РА, ТУ́РМА діал., БОТЕ́Й діал. (про овець і кіз); ВАТА́ГА, ГУРТ (група однорідних свійських тварин, об'єднаних з певною метою — для випасу, перегону в інше місце тощо). — Що нам треба зробити, щоб поправити становище?.. — Негайно поповнити стадо дійних корів (І. Рябокляч); — Гляди ж ти мені, не проспи череди, віджени корів у череду, а овечок і телят у ватагу (казка); Прийшли з череди вівці (А. Головко); Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря степів (Панас Мирний); Як воєначальник арміями.., так ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз (Г. Хоткевич); На суходолі корів з дванадцять черід, і овечих Стільки ж отар, і свинячих гуртів (переклад Бориса Тена). — Пор. 1. згра́я.