отрушуватися

ОБТРУ́ШУВАТИСЯ (ОТРУ́ШУВАТИСЯ рідше) (струшуючи, очищати себе від пилу, снігу і т. ін.), ОБТРІ́ПУВАТИСЯ, ОБТРЯСА́ТИСЯ (ОТРЯСА́ТИСЯ рідше), ОТРЯХА́ТИСЯ рідше. — Док.: обтруси́тися (отруси́тися), обтрі́патися, обтрясти́ся (отрясти́ся), обтряхнутися (отряхну́тися). Оксенівці заворушилися, стали поправляти на собі одяг, обтрушуватися від снігу (Григорій Тютюнник); Вона (Незгода).. і чихала, і обтріпувалася від пороху, глини й болота (І. Франко); Дівчина впала і мусила обтрястися з листя (Леся Українка); — Рушатиму, — сказав Мурашко, отряхнувшись (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отрушуватися — отру́шуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. отрушуватися — -уюся, -уєшся, недок., отруситися, -ушуся, -усишся, док., рідко. Те саме, що обтрушуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отрушуватися — ОТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОТРУСИ́ТИСЯ, ушу́ся, у́сишся, док., розм., рідко. Те саме, що обтру́шуватися. Галя устала, отрусилася (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. отрушуватися — ОТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОТРУСИ́ТИСЯ, ушу́ся, у́сишся, док., рідко. Те саме, що обтру́шуватися. Галя устала, отрусилася (Мирний, IV, 1955, 84). Словник української мови в 11 томах