охати
СТОГНА́ТИ (видавати протяжні жалібні звуки від болю, туги, напруження і т. ін.), О́ХКАТИ розм., О́ХАТИ розм., О́ЙКАТИ розм., ОЙО́ЙКАТИ розм., ЙО́ЙКАТИ розм., ЙО́ЙКАТИСЯ діал.; ЗО́ЙКАТИ (видавати зойки від болю, горя тощо), КРЕКТА́ТИ (звичайно від напруження). Слаба жалібно стогнала день і ніч (М. Коцюбинський); Федір слухав активно, то протестуючи проти несправедливості, то співчуваючи, то просто охкаючи (Ю. Збанацький); Причалапали старі баби, охаючи (Марко Вовчок); Одного разу моїй сестрі рознесло коліно, вона стогнала й ойкала (І. Сенченко); Грицуня розболіло вухо; він не витримав: став ізразу йойкати, а далі гірко розплакався (Лесь Мартович); Баба.. рівночасно билася в груди й йойкалася та нарікала сама на себе (Марко Черемшина); Мати зойкала, а Юрка цей болючий стогін ножами різав по серці (П. Козланюк); Хворі прокидалися, котрі могли, підводились, інші кректали й важко поверталися в ліжках (А. Головко).
Значення в інших словниках
- охати — о́хати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- охати — див. нарікати Словник синонімів Вусика
- охати — Охкати, охнути, охтіти, заохкати, поохкати Словник чужослів Павло Штепа
- охати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Вигукувати "ох", виражаючи почуття здивування, захоплення, радості, болю, горя, співчуття і т. ін. 2》 Утворювати звуки, схожі на вигук "ох". Великий тлумачний словник сучасної мови
- охати — О́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Вигукувати, промовляти “ох”, виражаючи почуття здивування, захоплення, радості, болю, горя, співчуття і т. ін. – Ох, бабусю! тепер я усе згадала!.. Що се ти зо мною наробила?.. – Так, охаючи, казала панна хорунжівна (Г. Словник української мови у 20 томах
- охати — Охала Маланя, бо поїхав Ананя. Жартують з жінки, яка дуже бідкається, коли поїхав чоловік. Приповідки або українсько-народня філософія
- охати — О́хати, о́хаю, о́хаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- охати — О́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Вигукувати "ох", виражаючи почуття здивування, захоплення, радості, болю, горя, співчуття і т. ін. — Ох, бабусю! тепер я усе згадала!.. Що се ти зо мною наробила?.. — Так, охаючи, казала панна хорунжівна (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- охати — Охати, -хаю, -єш гл. Охать, стонать. Чує, щось оха. О. 1862. І. 30. Словник української мови Грінченка