очеремха

ЧЕРЕ́МХА, ЧЕРЕ́МУХА, ЧЕРЕМШИ́НА, ОЧЕРЕ́МХА розм. Кущі терену й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (П. Панч); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи з медовим духом білих делікатних китиць (М. Коцюбинський); Гойдає вогку черемшину Весни всевладної рука (М. Рильський); Солодко пахне очеремха (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очеремха — очере́мха іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. очеремха — -и, ж., рідко. Те саме, що черемха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очеремха — ОЧЕРЕ́МХА, и, ж., рідко. Те саме, що чере́мха. Солодко пахне очеремха (Марко Вовчок); Із затінку виринула вже очеремха в білому цвіту (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. очеремха — ОЧЕРЕ́МХА, и, ж., рідко. Те саме, що чере́мха. Солодко пахне очеремха (Вовчок, VI, 1956, 275); Із затінку виринула вже очеремха в білому цвіту (Вас., І, 1959, 312). Словник української мови в 11 томах
  5. очеремха — Очеремха, -хи ж. = черемуха. Мет. Словник української мови Грінченка