ошуканство

ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал., ХАРАМА́Н діал. Не від болю сльози заблищали — Від обману першого в житті (М. Нагнибіда); Пан знову хоче її (землю) відібрати, почав судитися і, видно, неправдою та брехнею відсудить її (М. Стельмах); Дзенькіт і бренькіт (на торжку), цокотіння і бубоніння, а над усім — брехні, обдурювання, крутійство (П. Загребельний); Палючою блискавицею впала на Євгена стаття в вечірній газеті. Стаття про шарлатанство асистента міської лікарні Мазура (Ю. Мушкетик); З консервного заводу завернули кілька ящиків з черешнею, де було виявлено фальш: знизу підкладено гілочок з листям та груддя землі, а черешнею зверху тільки прикрито (О. Гончар); (Гільда:) Тебе ще кривдять... Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (І. Кочерга); -І пощо то все перемелювати? Чи того, хто читає?.. Се сконденсована блага, екстракт глупоти і дурисвітства (І. Франко); Отечество на язиці, а в серці облуда (прислів'я); Підскочив Ярема: — Одура страшна! Я чую тут зле ошуканство..! (М. Старицький); — Це ошука, Борух, ти на ошуку взявся! (Лесь Мартович). — Пор. шахра́йство.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошуканство — Ошука́нство: — обман, обдурювання, шахрайство [47] Словник з творів Івана Франка
  2. ошуканство — ошука́нство іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. ошуканство — Дурисвітство, шахрайство, ошук, з. ошукня, г. ошука, зап. обманство, обман; (дія) обдурювання, ошукання, ошукування; пор. АФЕРА. Словник синонімів Караванського
  4. ошуканство — -а, с., розм. Обман, обдурювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ошуканство — ОШУКА́НСТВО, а, с., розм. Обман, обдурювання. [Гільда:] Тебе ще скривдять... Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (І. Кочерга); Ці люди надто добре знали неправду і ошуканство, щоб сліпо довірити комусь свою долю (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  6. ошуканство — Ошука́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ошуканство — ОШУКА́НСТВО, а, с., розм. Обман, обдурювання. [Гільда:] Тебе ще скривдять… Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (Коч., І, 1956, 568); Він [М. Ю. Яцків] зненавидів світ кривди й ошуканства й підніс в літературі свій голос за зневажену людину (Рад. літ-во, 2, 1957, 85). Словник української мови в 11 томах