ошуканство

ошука́нство

-а, с., розм.

Обман, обдурювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошуканство — Ошука́нство: — обман, обдурювання, шахрайство [47] Словник з творів Івана Франка
  2. ошуканство — ошука́нство іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. ошуканство — Дурисвітство, шахрайство, ошук, з. ошукня, г. ошука, зап. обманство, обман; (дія) обдурювання, ошукання, ошукування; пор. АФЕРА. Словник синонімів Караванського
  4. ошуканство — ОШУКА́НСТВО, а, с., розм. Обман, обдурювання. [Гільда:] Тебе ще скривдять... Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (І. Кочерга); Ці люди надто добре знали неправду і ошуканство, щоб сліпо довірити комусь свою долю (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  5. ошуканство — ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал. Словник синонімів української мови
  6. ошуканство — Ошука́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ошуканство — ОШУКА́НСТВО, а, с., розм. Обман, обдурювання. [Гільда:] Тебе ще скривдять… Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (Коч., І, 1956, 568); Він [М. Ю. Яцків] зненавидів світ кривди й ошуканства й підніс в літературі свій голос за зневажену людину (Рад. літ-во, 2, 1957, 85). Словник української мови в 11 томах