павоть
ПАВУТИ́НА (сітка, сплетена павуком), ПАВУТИ́ННЯ, ТЕНЕ́ТА, ПА́ВОТЬ рідше; БА́БИНЕ ЛІ́ТО (волокна, що літають у теплі осінні дні). Береза в золоті, а дуб ще зеленіє, І павутина вдаль пливе й пливе тонка (М. Рильський); Велика муха прорветься з павутиння, а маленька ніколи (прислів'я); Вітер почина грати на далекім воринні.. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах (М. Коцюбинський); Довгі білі нитки бабиного літа пливли в сонячних променях (В. Собко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- павоть — па́воть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови