панія
ПА́НІ невідм. (у формі ввічливого звертання, при називанні), ДОБРО́ДІЙКА, ПА́НІЯ розм., ПА́НЯ розм., МАДА́М заст., ірон.; ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст. (при звертанні молодших жінок до старших, чоловіків до жінок). Кожному прохожому кричали (крамарки) одна перед другою: сюди-сюди, пане, пані, паняночко! (Панас Мирний); Будьте ж ласкаві, Високоповажна Добродійко, не одмовте швидкої одповіді на цей лист (М. Коцюбинський); — На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як рідненького сина (М. Костомаров); — Як не скочить моя мегера, як не вхопить діжку в мене перед носом, як не забелькоче! "Фе, — кажу, — мадам, навіщо так хвилюватися?" (М. Коцюбинський); — Здорові були, паніматко, з празником, з Новим роком! (М. Старицький); От молодиці і кричать Явдосі: — Ану, паньматко! вибирай місце на щасливу продажу! (Г. Квітка-Основ'яненко).
Значення в інших словниках
- панія — па́нія іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- панія — -ї, ж., розм. Те саме, що пані. Великий тлумачний словник сучасної мови
- панія — ПА́НІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що па́ні. Найдорожча штука – висів у неї на стіні пан мальований, .. її батько покійний, князь вельможний. Хто було не прийде до панії з гостей, кожному пані оповістить: “Се мій татонько покійничок!... Словник української мови у 20 томах
- панія — Па́нія, -нії, -нією; па́нії, па́ній Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- панія — ПА́НІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що па́ні. Найдорожча штука — висів у неї на стіні пан мальований,.. її батько покійний, князь вельможний. Хто було не прийде до панії з гостей, кожному пані оповістить: "Се мій татонько покійничок!... Словник української мови в 11 томах
- панія — Панія, -нії ж. = пані. На весілля панів, паній понаїздило. МВ. (О. 1862. III. 50). ум. панійка. Рудч. Ск. І. 83. Словник української мови Грінченка