парадоксальний

НЕЙМОВІ́РНИЙ (який важко собі уявити, у який важко повірити), НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕМИ́СЛИМИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИ́КИЙ підсил. розм. (який викликає сумнів або подив, оскільки виходить за межі звичайного, розумного, логічного); ПАРАДОКСА́ЛЬНИЙ книжн. (неймовірний, незвичайний, навіть безглуздий, але звичайно тільки на перший погляд); АНЕКДОТИ́ЧНИЙ (неймовірний, незвичайний до смішного). Була просто неймовірною ця його (учня) втеча (О. Гончар); Пройти в двері — немислима річ; проламати муровані стіни — ще більше неможлива річ (Г. Хоткевич); Серед нашого народу.. трапляються всякі прізвища — чудернацькі, химерні, дивовижні, неправдоподібні (Є. Гуцало); — Диким здавалося й не вірилось просто, що так могло бути: журилась (Марія), а через хвилину — сміх (А. Головко); — Чи у нього є якесь.. знання? Ви чудуєтеся, як можна підіймати таке питання? Вам воно видається парадоксальним, так як коли би хтось, бачачи пана в фраку і білих рукавичках, смів питати, чи є у нього сорочка? (І. Франко); Анекдотична ситуація. — Пор. 1. ди́вний, 1. незвича́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парадоксальний — парадокса́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. парадоксальний — Неймовірний, незвичайний, незбагненний, несумісний, нелогічний. Словник синонімів Караванського
  3. парадоксальний — -а, -е. Який містить парадокс, є парадоксом (у 1 знач.); незвичайний, неймовірний. Парадоксальний пульс мед. — зменшення амплітуд пульсових хвиль при вдиханні. Парадоксальний рефлекс — рефлекс, що проявляється ненормальним ефектом у порівнянні з нормальним рефлексом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. парадоксальний — Самосуперечний Словник чужослів Павло Штепа
  5. парадоксальний — ПАРАДОКСА́ЛЬНИЙ, а, е. Який містить парадокс, є парадоксом (у 1 знач.); незвичайний, неймовірний. Думка, що заснуванням “Просвіти” власне закінчилось галицьке українофільство, може здаватися парадоксальною, проте вона правдива (І. Франко);... Словник української мови у 20 томах
  6. парадоксальний — Парадокса́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. парадоксальний — ПАРАДОКСА́ЛЬНИЙ, а, е. Який містить парадокс, є парадоксом (у 1 знач.); незвичайний, неймовірний. Думка, що заснуванням "Просвіти" власне закінчилось галицьке українофільство, може здаватися парадоксальною, проте вона правдива (Фр., XVI, 1955, 166);... Словник української мови в 11 томах