парадний

ГОЛОВНИ́Й (який міститься, перебуває в центрі чого-небудь), ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ, ПАРА́ДНИЙ, ПАРАДО́ВИЙ заст. (про сходи, вхід і т. ін.). З бічних вулиць і завулків все виїздили на головну вулицю нові грузовики (В. Кучер); Біля центрального входу на східцях сидить дідусь, гріється на сонці (А. Хижняк); З парадного під'їзду вискочила жвава дівчина (І. Волошин); За ними юрбою, з вискоком, трохи не з вибриком, пішли молоді гості на парадовий прихід з улиці (І. Нечуй-Левицький). — Пор. фаса́дний.

ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо — гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм.; ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ рідше, СВЯТНИ́Й розм., ПРАЗНИКО́ВИЙ розм., СВЯТЕ́ШНИЙ діал. (призначений для одягання у вихідні, святкові дні, для виходу в театр, гості та ін.); ПАРА́ДНИЙ, ПАРАДО́ВИЙ (про форму, мундир; розм. — взагалі про одяг). Входить Інга. Вона в ошатній сукні з затканого сріблом шовку (І. Кочерга); Мама теж одягається красиво, тільки не в карнавальне, а в нарядне своє плаття (О. Іваненко); У столовій.. сиділа пані поважного віку ..у стрійному чорному кружевному чепці (Олена Пчілка); Вона наділа спідницю і вихідну білу кофточку (І. Муратов); Назустріч — пов'язане терновими недільними хустками чимале жіноче товариство (Я. Качура); Білобороді аксакали робили нові і лагодили старі святкові сідла (З. Тулуб); Дівчина йшла в святній одежі (М. Коцюбинський); На хурах везли.. оксамитове та шовкове празникове убрання (І. Нечуй-Левицький).

ПОКАЗНИ́Й (розрахований на зовнішній ефект), ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ, ДЕКОРАТИ́ВНИЙ, ПАРА́ДНИЙ, БУТАФО́РНИЙ, БУТАФО́РСЬКИЙ, ПОМПЕ́ЗНИЙ (надто, невиправдано пишний, розкішний тощо); ФАЛЬШИ́ВИЙ (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось і т. ін. — який не відповідає дійсності). Довгий санаторний коридор. Дешеві копії картин на стінах, килимові доріжки, казенна показна чистота (П. Загребельний); Підкреслена зневага Жолкєвського, пиховитий гонор самого Замойського підбурювали, глибоко зачіпали людську гідність Наливайка (І. Ле); Під стіною від спальні — ліжко, не те, що спати, а декоративне, з подушками білими, як сніг, і — як не до стелі (А. Головко); Париж відкритий для всіх, приймає всіх, захоплює, заворожує. Особливо ж — із своїх парадних сторін (М. Слабошпицький); Чи не бутафорне, часом, її щастя? (Ірина Вільде); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); Великий, помпезний Будинок культури.. сяяв вогнями, гримів музикою (Ю. Мушкетик); Все в ньому роблене.. В жодному слові немає щирості, все наносне, фальшиве (А. Хижняк).

УРОЧИ́СТИЙ (пов'язаний з торжеством, знаменною датою, подією), СВЯТКО́ВИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, УРО́ЧИЙ діал.; ПАРА́ДНИЙ (перев. про обід). У великому залі клубу повно людей, шуму. Щойно закінчилася урочиста частина (Л. Смілянський); Я сказав йому, що хочу в цей святковий день, в цей урочистий і так далі, і тому подібний день просити його, Олега, виконати моє секретне прохання (Ю. Яновський); Пролунав тріумфальний звук сурми (Л. Дмитерко); — Церемоніальним маршем!.. — пролунала команда (О. Довженко); І завтра буде день урочий і великий — Трьох пар заручини (переклад М. Рильського); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний (Леся Українка). — Пор. знаме́нний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парадний — пара́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. парадний — (одяг) святковий, пишний, чепурний, ошатний; (обід) урочистий; (вхід) головний, не чорний; (бік) показний; парадовий. Словник синонімів Караванського
  3. парадний — -а, -е. 1》 Прикм. до парад 1). || Признач. для параду. || Такий, як на параді. 2》 Стос. до параду (у 2 знач.), пов'язаний зі святом, святкуванням чого-небудь. || Пристосований для урочистих прийомів або церемоній; нарядний. || Признач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. парадний — (вхід) головний, див. фронтовий (заля) святкова (крок) битий, див. маршувати (похід) урочистий, див. дефілювати Словник чужослів Павло Штепа
  5. парадний — ПАРА́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пара́д 1. Моряки вишикувались парадним строєм на підводних човнах (О. Довженко); // Признач. для параду. Він зняв парадного мундира, сховав регалії свої (М. Упеник); // Такий, як на параді. Словник української мови у 20 томах
  6. парадний — пара́дний набундючений, неприступний (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. парадний — пара́дна сторона́. Те, що розраховане лише на зовнішнє враження; навмисно увиразнене, підкреслене, показне. Париж відкритий для всіх, приймає всіх, захоплює, заворожує. Особливо ж — із своїх парадних сторін (М. Слобошпицький). Фразеологічний словник української мови
  8. парадний — Пара́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. парадний — ПАРА́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пара́д 1. Моряки вишикувались парадним строєм на підводних човнах (Довж., І, 1958, 126); Красиве хвилююче видовище являє урочистий марш парадних частин (Рад. Укр., 2.V 1961, 1); // Признач. для параду. Словник української мови в 11 томах
  10. парадний — Парадний, -а, -е Парадный. Парадні покої. Левиц. І. Словник української мови Грінченка