1. Великий тлумачний словник сучасної мови

парадний

пара́дний

-а, -е.

1》 Прикм. до парад 1).

|| Признач. для параду.

|| Такий, як на параді.

2》 Стос. до параду (у 2 знач.), пов'язаний зі святом, святкуванням чого-небудь.

|| Пристосований для урочистих прийомів або церемоній; нарядний.

|| Признач. для урочистої, святкової і т. ін. нагоди. Парадна форма. Парадний костюм.

|| Одягом, манерами і т. ін. пристосований до урочистої, святкової і т. ін. обстановки.

3》 Який відзначається порівняною пишністю, урочистістю; святковий.

|| Якого вирізняють як центрального, який є центральним.

4》 Передній, головний (про сходи, вхід і т. ін.); прот. задній, чорний.

|| у знач. ім. парадне, -ного, с. Передній, головний вхід.

5》 перен. Розрахований лише на зовнішнє враження, зовнішній ефект; показний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парадний — пара́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. парадний — (одяг) святковий, пишний, чепурний, ошатний; (обід) урочистий; (вхід) головний, не чорний; (бік) показний; парадовий. Словник синонімів Караванського
  3. парадний — (вхід) головний, див. фронтовий (заля) святкова (крок) битий, див. маршувати (похід) урочистий, див. дефілювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. парадний — ПАРА́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пара́д 1. Моряки вишикувались парадним строєм на підводних човнах (О. Довженко); // Признач. для параду. Він зняв парадного мундира, сховав регалії свої (М. Упеник); // Такий, як на параді. Словник української мови у 20 томах
  5. парадний — пара́дний набундючений, неприступний (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. парадний — пара́дна сторона́. Те, що розраховане лише на зовнішнє враження; навмисно увиразнене, підкреслене, показне. Париж відкритий для всіх, приймає всіх, захоплює, заворожує. Особливо ж — із своїх парадних сторін (М. Слобошпицький). Фразеологічний словник української мови
  7. парадний — ГОЛОВНИ́Й (який міститься, перебуває в центрі чого-небудь), ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ, ПАРА́ДНИЙ, ПАРАДО́ВИЙ заст. (про сходи, вхід і т. ін.). З бічних вулиць і завулків все виїздили на головну вулицю нові грузовики (В. Словник синонімів української мови
  8. парадний — Пара́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. парадний — ПАРА́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пара́д 1. Моряки вишикувались парадним строєм на підводних човнах (Довж., І, 1958, 126); Красиве хвилююче видовище являє урочистий марш парадних частин (Рад. Укр., 2.V 1961, 1); // Признач. для параду. Словник української мови в 11 томах
  10. парадний — Парадний, -а, -е Парадный. Парадні покої. Левиц. І. Словник української мови Грінченка