парост

НАЩА́ДОК (людина стосовно до своїх предків), ПОТО́МОК, ПА́РОСТОК заст., поет., ПА́РОСТЬ (ПА́РОСТ рідше) заст., поет., ВИ́ПЛОДОК зневажл. Дворецький обставив покої багатою обставою, яка личила й подобала нащадкові славного роду князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький); Хай зна потомок дальній мій, З яких ґрунтів виходять парості (В. Бичко); — Славний паросток славного дерева! Паросток дому Гедиминового та Ягеллонового, — сказав патер Вінцентій до молодого Єремії (І. Нечуй-Левицький).

ПА́РОСТОК (стебло рослини на початку його розвитку з насіння), РОСТО́К, ПА́РОСТ, ПАРОСТЬ́, ПРОРО́СТОК, ПА́РОСЛЬ рідше, КЛЮ́ЧКА діал. Потяглися з зерняток тонкі зелені паростки й обережно, щоб не забруднити свіжих листочків, почали витинатися з чорної землі (О. Іваненко); Народжувалося стебло з крихітних блідих ростків (О. Довженко); На осонні парост із землі потягнувся зухвало й квапно (І. Чендей); Спочатку викине (зерно) ніжну зелену парость, а далі викине колос (І. Цюпа); Маленькі проростки, що пробивались з темних гранчастих зерняток, дзвеніли ніжними голосами життя (Б. Харчук); Під полом біліє картопля: ключки повикидала, в землю проситься (Григір Тютюнник).

ПА́РОСТОК (перший прояв нового), ЗА́РОДОК, РОСТО́К, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше. Панас Олексійович повів.. гостя дорогого в чавуноливарний цех — показати паростки нового і на своїй ниві (І. Волошин); Художник слова.. бачить зародки нового і допомагає його розвитку (А. Малишко); Накльовувались у голові невеличкі ростки якихось таємних гадок (Панас Мирний); Навіть з найглибшого нещастя повинна пробиватися парость надії (П. Загребельний).

ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОК поет., ЛІТО́РОСТ поет. (однорічний); ВОВЧО́К (на старому стовбурі). Молоді пагони свіжо і ясно зеленіли (Є. Гуцало); Протягом літа ланка провела на посівах триразове пасинкування кукурудзи (в міру відростання пасинків) (з газети); Гілки викинули зелені соковиті паростки (З. Тулуб); Високі парости зеленої ліщини.. Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський); Коні з апетитом хрумають молоді ялинкові парості (М. Шеремет); У заґратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Леся Українка); У кімнатах найкраще розвиваються троянди, вирощені з живців (з журналу); Дбайливо доглядав (господар) старе дерево, спилював зайві вовчки (Ю. Мокрієв). — Пор. гі́лка, 1. па́гіння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парост — па́рост іменник чоловічого роду паросток Орфографічний словник української мови
  2. парост — -у, ч. Те саме, що паросток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парост — ПА́РОСТ, у, ч. Те саме, що па́росток. З будяків дикий мак блисне тобі у вічі. І потоне в буйних паростах між рівчаками (І. Микитенко); Я син твій, нене-Україно, Народу парост я твого (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах
  4. парост — Па́ро[і]ст, -росту; -рости, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. парост — ПА́РОСТ, у, ч. Те саме, що па́росток. З будяків дикий мак блисне тобі у вічі. І потоне в буйних паростах між рівчаками (Мик., II, 1957, 34); Я син твій, нене-Україно, Народу парост я твого (Манж., Тв., 1955, 133). Словник української мови в 11 томах
  6. парост — Парост, -та м. 1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного. Мет. 154. 2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Мет. 436. ум. паросток, паросточок. Словник української мови Грінченка