пасерб
ПА́СИНОК (нерідний син), ПА́СЕРБ, ПА́СЕРБИК діал. Килина Іванівна не була тією традиційною мачухою, яка поїдом їсть пасербиць та пасинків (Л. Дмитерко); Скаржився (Іван) на вітчима, котрий немилосердно товк його, аж доки пасерб не пішов до армії (М. Рудь).
СИН (особа чоловічої статі стосовно своїх батьків); ХЛО́ПЕЦЬ (звич. про дитину, підлітка, юнака); ПА́СИНОК, ПА́СЕРБ, ПАСЕРБИК (нерідний). Кохалася мати сином, Як квіткою в гаї (Т. Шевченко); Вона (Кавуниха) впізнала своє полотно на сорочці в осавулиного хлопця (І. Нечуй-Левицький); Вітчим і тепер доброзичливо ставився до свого пасинка (П. Колесник).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пасерб — Па́серб: — пасинок, нерідний син для одного з подружжя [43] Словник з творів Івана Франка
- пасерб — па́серб іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пасерб — -а, ч. Те саме, що пасинок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пасерб — ПА́СЕРБ, а, ч. Те саме, що па́синок 1. Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Л. Словник української мови у 20 томах
- пасерб — Па́серб, -ба; -серби, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пасерб — ПА́СЕРБ, а, ч. Те саме, що па́синок 1. Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Март., Тв., 1954, 373). Словник української мови в 11 томах
- пасерб — Пасерб, -ба м. Пасынокъ. Словник української мови Грінченка