1. Словник синонімів української мови

пелена

ПОДІ́Л (нижній край спідниці, сукні й т. ін.), ПЕЛЕНА́. Маргарита.. поклала ногу на ногу, і знову поділ її короткого плаття розчахнувся, оголивши ноги вище колін (В. Дрозд); Франка пеленою сукні накрила дуплину, прихилилася до милого (С. Чорнобривець).

ПО́КРИВ (те, що покриває більш або менш суцільно якусь поверхню; верхній шар чогось), ПОКРО́В, ПОКРИВА́ЛО розм., ПЕЛЕНА́ перев. поет., НАМІ́ТКА перев. поет., ГАБА́ поет., УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́) поет., ПО́ЛОГ поет.; СА́ВАН поет. (перев. сніговий); ПОКРИТТЯ́, ПОКРІ́ВЛЯ рідше, НАКРИТТЯ́, НАВІ́С розм., НАМЕ́Т розм. (те, що накриває собою або приховує під собою що-небудь). Дужче пригріє сонце — і гола земля вкриється суцільним зеленим покривом (А. Шиян); Все навколо: майдан, дорога поміж деревами, вулиця, дахи будинків — покрилось білим, кришталево чистим пухнастим покровом (В. Козаченко); На гори, долини, Дніпра береги Розкинула ніч покривало (М. Вороний); Дивився Мустафа в далину, де на горбі в димовій пелені, наче над хмарами, височіли корпуси, вистромивши в небо ряди димарів (Я. Баш); В синяві густій Викочувалось сонце влітку Крізь хмар золочену намітку (М. Рильський); В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою (М. Вінграновський); Збігли струмками сніги... Уже зеленіють долини, Закучерявився гай. В свіжім убранні земля (переклад М. Зерова); Закривала (пилюга) собою город, тільки й видно було з-за її густого пологу — горіла на сонці золота баня на церкві... (Панас Мирний); Ночі темряві з завірюхами, Окували ви землю кригою, Вкрили геть її білим саваном, Приоздобили в срібло-паморозь... (М. Старицький); Борислав під покриттям темноти спав уже давно глибоким сном (І. Франко); У кутку над полом на жердці висить одежа — свитки, юпки, спідниці, .. під покрівлею тії тіні сидить Пріська (Панас Мирний); Літо засипа її могилу рясними квітками, а зима покрива холодним мертвим блискучим накриттям (Б. Грінченко); Видко знов зимовий краєвид, з важким навісом снігу на вітах дерев (Леся Українка); В затінях високих полонин ще латками біліють снігові намети (І. Чендей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пелена — пелена́ 1 іменник жіночого роду нижній край одягу * Але: дві, три, чотири пелени́ пелена́ 2 іменник жіночого роду покривало * Але: дві, три, чотири пелени́ Орфографічний словник української мови
  2. пелена — I -и, ж. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). II -и, ж. 1》 заст. Покривало. 2》 перен. Суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пелена — 1. поволока, заволока, полуда 2. смуга, габа, див. кайма 3. запона, запинало, серпанок, покрив, покривець, див. покривало, сінь 4. пелюшки, завивало 5. це запола Словник чужослів Павло Штепа
  4. пелена — ПЕЛЕНА́¹, и́, ж. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Т. Шевченко); – Сюди сідайте, – змахнула мати пеленою чистісіньку, аж лискучу, лаву... (О. Копиленко). ПЕЛЕНА́², и́... Словник української мови у 20 томах
  5. пелена — принести́ в пелені́ (у припо́лі) кого, несхв. Народити позашлюбну дитину. Багачі своїми поглумками проходу не давали: — Дождалась? Ждала мати червінців таврійських, а дочка натомість байстря в пелені принесла! (О. Гончар); Офіцерик потім кудись завіявся.. Фразеологічний словник української мови
  6. пелена — Пелена́, -ни́; пе́лени, -лен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пелена — ПЕЛЕНА́¹, и́, ж. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Шевч., II, 1963, 300); — Сюди сідайте, — змахнула мати пеленою чистісіньку, аж лискучу, лаву… (Коп., Вибр., 1953, 446). Словник української мови в 11 томах
  8. пелена — Пе́лена́, -ни ж. 1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила. н. п. 2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. ум. пелінка, пеліночка. Чуб. III, 176. Мил. 164. Словник української мови Грінченка