перебільшувати

ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док.: перебі́льшити, гіперболізува́ти, розду́ти, роздму́хати (роздмухну́ти), утри́рувати. Мав (Козловський) надзвичайний дар перевтілюватися у другі особи, перебільшуючи їх смішні сторони (Г. Хоткевич); Дотепно гіперболізувавши і відтінивши якусь характерну рису, він (пародист) умів створити вдалий дружній шарж або й уїдливу пародію (з журналу); Маленьку хибу, дрібний якийсь випадок роздмухають, роздують до розмірів слона і пускають гуляти межи люди (С. Васильченко); Утрируючи кожен рух — почухав (чоловік) потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (А. Головко). — Пор. переборщи́ти.

ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (говорячи, додавати свої міркування, які не відповідають дійсності), ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ (ПРИБІЛЬШАТИ) розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИБРІ́ХУВАТИ розм., ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ розм. (свідомо спотворювати істину). — Док.: перебі́льшити, прибі́льшити, приба́вити, прибреха́ти, перебреха́ти. (Вітровий (до Батури):) І чого ти так любиш все перебільшувати? В книзі понаписував про мене таке, хоч прямо в рай (О. Корнійчук); Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве (І. НечуйЛевицький); Про що б не почала Явдоха говорити.., вона все-таки прибреше: або зменшить, або прибавить свого (Грицько Григоренко); Прибріхує він безсоромно, але йому не можна відмовити у хисті оповідача (З. Тулуб); — Одні достогибелі перебрешуть, а інші недобрешуть, то лучче від тебе почути, ти ж, Левку, не збрешеш (М. Стельмах).

ПЕРЕБОРЩИ́ТИ розм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИ розм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИ розм., ПЕРЕБРА́ТИ розм., ПЕРЕДА́ТИ розм., ПЕРЕБА́ВИТИ розм. рідше; ПЕРЕГНУ́ТИ розм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо). — Недок.: перебо́рщувати, пересо́лювати, перепе́рчувати, перебира́ти, передава́ти, перебавля́ти, перегина́ти, перехо́дити, переступа́ти, перехо́плювати. Варка сама побачила, що переборщила, образивши завжди тиху, звичайну та приємну подругу (Л. Яновська); Мені здається, що Кайт трохи пересолив (П. Колесник); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); — О! — скрикнула вона й засміялася. — Це вже ви передали (Марко Вовчок); — Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. — Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник); Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький); Зухвальство маклера переступило межі пристойності (Ірина Вільде); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). — Пор. 1. перебі́льшувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебільшувати — (представляти щось більшим, ніж воно є) розм. роздувати, книжн, гіперболізувати, (говорячи, додавати) прибільшувати, прибріхувати// згущувати фарби, робити з мухи слона (бика). Словник синонімів Полюги
  2. перебільшувати — перебі́льшувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. перебільшувати — (надміру посилювати, гіперболізувати що-небудь) згущувати (згущати, згустити) фарби (барви); (надавати якійсь дрібниці надто великого значення) з мухи робити (зробити) слона (бугая). Словник фразеологічних синонімів
  4. перебільшувати — Переборщувати, гіперболізувати, брати через край, перебирати міру, робити з мухи слона; (трохи) прибільшувати; (у грі актора) пересолювати, переперчувати, передавати куті меду. Словник синонімів Караванського
  5. перебільшувати — Перебільшити, обжиратися, об'їдатися, обпиватися, переборщати, переборщувати, перевитрачати, перев'ялювати, перегвинчувати, перегірчувати, перегодовувати, перегрівати, перегріватися, перегущувати, передержувати, передешевлювати, передешевляти... Словник синонімів Вусика
  6. перебільшувати — -ую, -уєш, недок., перебільшити, -шу, -шиш, док. 1》 перех.Уявляти що-небудь у більших, збільшених порівняно з дійсністю розмірах; бути більшим за уявлюване, бажане; надавати чому-небудь надто важливого значення. 2》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. перебільшувати — ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБІ́ЛЬШИТИ, шу, шиш, док. 1. що. Уявляти що-небудь у більших, збільшених у порівнянні з дійсністю розмірах; бути більшим за уявлюване, бажане; надавати чому-небудь надто важливого значення. Словник української мови у 20 томах
  8. перебільшувати — Перебі́льшувати, -шую, -шуєш; перебі́льши́ти, -бі́льшу́, -бі́льши́ш, -ша́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. перебільшувати — ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБІ́ЛЬШИТИ, шу, шиш, док. 1. перех. Уявляти що-небудь у більших, збільшених у порівнянні з дійсністю розмірах; бути більшим за уявлюване, бажане; надавати чому-небудь надто важливого значення. Словник української мови в 11 томах