перегомін
ПЕРЕ́КЛИК (чергування вигуків, окликів, криків тварин, голосних звуків), ПЕРЕГУ́К, ПЕРЕГУ́КУВАННЯ, ПЕРЕКЛИКА́ННЯ, ПЕРЕГО́МІН поет. М'яко віддавалися в широкому степу переклики тривожних голосів і свищиків (Я. Качура); І косарки, мов клекіт лелеки, перегук розгулявся по степу (І. Гончаренко); З далеких вулиць доноситься перегукування півнів (І. Цюпа); Ніжному шепотінню пшениці не заважав ані дзвін перепелів, ані чечетання коників, ні перекликання деркачів (Ю. Збанацький); Заливають передмістя Перегомони будов (М. Рильський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перегомін — перего́мін іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- перегомін — див. луна; переклик Словник синонімів Вусика
- перегомін — -мону, ч., поет. Те саме, що перегук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перегомін — ПЕРЕГО́МІН, мону, ч., поет. Те саме, що пере́гук. Аудиторія задоволено гурчала, і перегомін кількох десятків голосів зливався в джмеляче гудіння (Олесь Досвітній); Україно, Живий передзвоне Молотків і сокир, Гудків ранкових перегомоне! (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- перегомін — ПЕРЕГО́МІН, мону, ч., поет. Те саме, що пере́гу́к. Аудиторія задоволено гурчала, і перегомін кількох десятків голосів зливався в джмеляче гудіння (Досв., Вибр., 1959, 283); Україно, Живий передзвоне Молотків і сокир, Гудків ранкових перегомоне! (Рильський, Поеми, 1957, 292). Словник української мови в 11 томах