перекласти

ПЕРЕБУДО́ВУВАТИ (переробляти будову); РЕКОНСТРУЮВА́ТИ (з метою удосконалення, а також відновлення первісного вигляду); ПЕРЕМУРО́ВУВАТИ (кам'яну, цегляну); ПЕРЕКЛАДА́ТИ (перев. піч); ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕСИПА́ТИ розм. (невелику, перев. сільську будівлю, піч). — Док.: перебудува́ти, реконструюва́ти, перемурува́ти, перекла́сти, переки́дати, переки́нути, переси́пати. Бабусі Юлі її хатину не те, що відремонтували, а перебудували заново (П. Дорошко); Протягом 5-6 років архітектори, будівельники і реставратори оновлять найцінніші пам'ятки історії, реконструюють діючі будинки (з газети); У кожного свої нагальні справи: загодя купити якусь одежину чи взуття, перекласти перегорілу піч (М. Рудь); Ще треба у хатах то груби перекидати, то білити (Панас Мирний); (Кіндрат Антонович:) Я оце, обробившись в полі, думаю пересипати кошари (М. Кропивницький).

ПЕРЕКЛАДА́ТИ (з чого в що — з чиїх-небудь рук, з руки в руку), ПЕРЕЙМА́ТИ. — Док.: перекла́сти, перейня́ти. Марія, вагаючись, перекладає лист з руки на руку (М. Стельмах); Милевський.. переймає стільчик з правої руки в ліву і вітається з лікарем (Леся Українка).

ПЕРЕКЛАДА́ТИ на кого-що (змушувати кого-небудь брати на себе якісь обов'язки, завдання, відповідальність за їх виконання тощо); СКЛАДА́ТИ (ІСКЛАДА́ТИ) розм., СКИДА́ТИ (ІСКИДА́ТИ) розм., СПИХА́ТИ фам. (на кого — свої обов'язки, свою відповідальність тощо); ЗВЕРТА́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ розм., ВАЛИ́ТИ фам. (на кого — перев. вину); ВИЇЖДЖА́ТИ (ВИЇЗДИ́ТИ) на кому, розм. (передоручивши свої обов'язки, добиватися позитивного результату чиїмсь коштом). — Док.: перекла́сти, скла́сти (іскла́сти), ски́нути (іски́нути), зіпхну́ти (спихну́ти) (спхну́ти), зверну́ти, звали́ти, ви́їхати. Труд запам'ятовувати свої розумні вислови він перекладає на плечі знайомих, гадаючи, очевидно, що в їхніх головах вони збережуться краще (Є. Гуцало); Робити ніхто не хотів, мало не всю роботу на Хіврю складали (Грицько Григоренко); Винуватих не було. Одні скидали вину на других, а ті на інших (М. Коцюбинський); Мартоха навіть не раз спихала головну господарську роботу на старших дочок (Леся Українка); — Сама краде, а на дівчат звертає (С. Васильченко); (Стась (до людей):) Хіба я не знаю, що самі ви бунтарі, розбійники — тільки все валите на Кармелюка (С. Васильченко); (Аркадій:) Ятут горів у роботі, день і ніч, як віл, тягнув. Бочкарьова нічого не розуміла, виїздила на мені (О. Корнійчук).

ПЕРЕКЛАДА́ТИ (з однієї мови на іншу), ТЛУМА́ЧИТИ заст., ВИТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ПЕРЕТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ТОВМА́ЧИТИ заст., ТОВКМА́ЧИТИ розм.; ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (стисло або не дослівно); ПЕРЕСПІ́ВУВАТИ (вірші, не дотримуючись відповідності оригіналу). — Док.: перекла́сти, ви́тлумачити, перетлума́чити, переказа́ти, переспіва́ти. Іван Франко, тяжко хворий, в останні роки життя перекладав, переборюючи нестерпні муки, "маленькі трагедії" й "Бориса Годунова" (М. Рильський); За перекладача був болгарський солдат. Сяк-так він витлумачив Павлові комендантові слова (В. Кучер); Перекладач перетлумачив слова Артема німецькою мовою (В. Гжицький); Син товмачив старій матері, оповідаючи написане в тих книжках своєю українською мовою (І. Нечуй-Левицький); Вони тисли міністрові руку, говорили привітальні слова й відходили, доки товмач переказував міністрові зміст їхніх промов (Ю. Яновський); Переспівувати вірші.

ПЕРЕШАРО́ВУВАТИ що чим, з чим (складати що-небудь шарами); ПРОШАРО́ВУВАТИ що чим, ПЕРЕКЛАДА́ТИ що чим (класти шар чогось між іншими шарами). — Док.: перешарува́ти, прошарува́ти, перекла́сти. Огірки кладуть у бочки, перешаровуючи прянощами, які звичайно розміщують у три шари (з журналу); Де ще так зберігають гній, як на дівочій бригаді? В полі над дорогою складено в бурта, прикидано і прошаровано землею (К. Гордієнко); Вона цілі дні листок до листка перекладала сіном турецький тютюн (М. Стельмах).