переляк

ПЕРЕЛЯ́К (відчуття страху), ЛЯК, ПЕРЕПОЛО́Х, СПО́ЛОХ, ПЕРЕ́СТРАХ розм. Мотря з переляку залізла на печі аж у куток (Панас Мирний); Бідна дівчина аж злякалась і з ляку ніби заніміла (І. Нечуй-Левицький); Малий Мирон так і остовпів з наглого переполоху (І. Франко); На весь повіт сполохів нагнав самовільний сход в Буймирі (К. Гордієнко); Сахно відчула, як ноги й руки холонуть їй з перестраху (Ю. Смолич). — Пор. 1. переполо́х.

ПЕРЕПОЛО́Х (переляк, який охопив багатьох людей, і спричинена ним поведінка), СПО́ЛОХ, РО́ЗРУХ, ПА́НІКА (сильний переляк, іноді безпідставний). Звістка про напади опришків у трьох місцях одночасно викликала переполох у всій окрузі (В. Гжицький); Одні стоять, мов тороплені, другі метушаться на місці, мов рятунку шукають. А ватажок ще й глузує, бачачи такий сполох (М. Коцюбинський); Страшенний розрух зробився в селі (І. Франко); Вулицями села мчала підмога, сіючи паніку в ворожих лавах (Ю. Яновський). — Пор. переля́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переляк — переля́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. переляк — Ляк, г. зляк, с. панічний страх, жм. перестрах; (паніка) переполох. Словник синонімів Караванського
  3. переляк — -у, ч. Почуття страху, боязні. || Стан, викликаний таким почуттям; зовнішні ознаки такого почуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переляк — ПЕРЕЛЯ́К, у, ч. Почуття страху, боязні. Злість, переляк разом струснули немолоді кості вельможного пана, положили його на ліжко (Панас Мирний); Небувалий, божевільний переляк охопив мене ціпко, і я перший раз в житті почув себе безсилим... Словник української мови у 20 томах
  5. переляк — З переляку очкур луснув. Насмішка з того, хто дуже перелякався. Очкур — мотузок, який тримає штани. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. переляк — Пере́ля́к, -ля́ку, -ля́кові, в -ку; -ля́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. переляк — ПЕРЕЛЯ́К, у, ч. Почуття страху, боязні. Злість, переляк разом струснули немолоді кості вельможного пана, положили його на ліжко (Мирний, І, 1949, 369); Небувалий, божевільний переляк охопив мене ціпко, і я перший раз в житті почув себе безсилим... Словник української мови в 11 томах
  8. переляк — Переля́к, -ку м. Испугъ, перепугъ. Ном. № 4342. Чуб. І. 13. Кричали з переляку. Св. Мт. XIV. 26. Иногда въ значеніи: большой испугъ. Ляк сили додає, а переляк відіймає. Ном. № 4400. Словник української мови Грінченка