переляк

ПЕРЕЛЯ́К, у, ч.

Почуття страху, боязні.

Злість, переляк разом струснули немолоді кості вельможного пана, положили його на ліжко (Панас Мирний);

Небувалий, божевільний переляк охопив мене ціпко, і я перший раз в житті почув себе безсилим, безпорадним і страшенним боягузом (Мирослав Ірчан);

Такі психічні емоції, як радість, переляк, горе, страх, сором, особливо, коли вони з'являються несподівано, викликають почастіння або уповільнення скорочень серця (з навч. літ.);

// Стан, викликаний таким почуттям; зовнішні ознаки такого почуття.

Катря заточилася до стіни й широко розкрила очі. На обличчі застиг переляк (В. Кучер);

Марину морозило, здається, вже не від переляку, а від простуди (Л. Дмитерко).

Бра́ти / взя́ти на переля́к див. бра́ти;

Вкида́ти в переля́к див. вкида́ти;

(1) Ско́ївся переля́к – хтось злякався.

Тим часом, як титарка смажила гуси та поросята, на селі скоївся переляк (І. Нечуй-Левицький).

○ (2) В переля́ку; З переля́ком, у знач. присл. – у стані страху; перелякано.

Залопотіло, задзижчало, забуркало доокола, родилася тисяча струмків, побігли в сквапливім переляку в усі боки (Г. Хоткевич);

Регіна з переляком витріщила очі на Стальського, але з її уст не вирвалося ані одно слово (І. Франко);

(3) З (від, од) переля́ку, у знач. присл. – злякавшись чого-небудь, від страху; перелякано.

Жінки голосять з переляку, а малим дітям не одному довелося переполох виливати (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ошалілий від переляку .. почав [Суліман] ритись у буфеті з посудом (Ірина Вільде);

Той крик од болю й переляку в мені й досі ще живе... (В. Сосюра).

◇ Вилива́ти (відлива́ти) / ви́лити (віділля́ти) переля́к (переполо́х, уро́ки і т. ін.) див. вилива́ти.