1. Словник синонімів української мови

переминати

ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док.: прожува́ти, пережува́ти, перем'я́ти, перемня́ти, розжува́ти, перете́рти. Іван Зубов відломив шматок хліба, почав жувати скоринку (В. Кучер); Солодко мружачи очі, (корови) пережовували свіжий еспарцет (П. Оровецький); І з виду він більше походив на звіряку, як на чоловіка: вирлоокі перекошені очі дивились хижо,.. широка челюсть, не перестаючи, ходором ходила, наче переминала жвачку (О. Стороженко); У хаті стало тихо, тільки було чуть, як лущало порося в зубах та жмакали й плямкали роти (І. Нечуй-Левицький); Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Ю. Збанацький); Прив'язана до саней дядька Трохима, вона (коняка), похнюпившись, перетирала сіно (М. Стельмах); Чутно, як сопуть ситі воли, жвакуючи росяну траву (М. Коцюбинський); Тисяцький князя Вячеслава Іванко мовчки кутуляв собі твердий шматок м'яса і в розмову не встрявав (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переминати — перемина́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. переминати — див. м'яти Словник синонімів Вусика
  3. переминати — -аю, -аєш, недок., перем'яти, -мну, -мнеш і розм. перемняти, -ну, -неш, док., перех. 1》 М'яти, перебираючи. || Пережовувати їжу, корм. 2》 Здавлюючи, перетираючи і т. ін., перетворювати у м'яку масу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переминати — ПЕРЕМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМ'Я́ТИ, мну́, мне́ш і розм. ПЕРЕМНЯ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. М'яти, перебираючи. Ті горішки, що узяла [Маруся] у Василя, усе у жмені перемина (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. переминати — перетира́ти (перебира́ти, перемина́ти і т. ін.) / перете́рти (перебра́ти, перем’я́ти і т. ін.) на зуба́х кого. Пліткувати, лихословити про кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. переминати — ПЕРЕМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМ’Я́ТИ, мну́, мне́ш і розм. ПЕРЕМНЯ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. М’яти, перебираючи. Ті горішки, що узяла [Маруся] у Василя, усе у жмені перемина (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  7. переминати — Перемина́ти, -на́ю, -єш сов. в. перемня́ти и перем'я́ти, -мну, -неш, гл. 1) Переминать, перемять. Ті орішки, що взяла у Василя, усе в жмені переминає. Кв. 2) Пережевывать, пережевать. 3) — кого́ на зуба́х. Ругать, перебирать кого по косточкамъ. Словник української мови Грінченка