переміл

МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев. прибережна, утворена наносами); БАР (наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки); ПЕРЕ́МІЛ (ПЕРЕ́МІЛЬ) розм. (перев. яка йде від берега). Скраю, на мілині, ледь коливались червоні водорості (О. Донченко); Їх провідник не йшов навпростець. Йому доводилося робити чимало викрутасів, вишукуючи для себе мілизну (М. Трублаїні); Там, на мілкому, хтось купався (Є. Гуцало); Через мілководдя вони не могли підійти близько до коси, і люди кидалися в воду ще далеко від берега (С. Добровольський); Човен з розгону ткнувся в золотаву обмілину (З. Тулуб); Недалеко від перемілу, що хвилясто просвічувався світлою жовтизною, поставили ятері (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переміл — пере́міл іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. переміл — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. переміл — -у, ч., рідко. Мілина, що зазвичай тягнеться від берега. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переміл — ПЕРЕ́МІЛ, у, ч., рідко. Мілина, що звичайно йде від берега. Недалеко від перемілу, що хвилясто просвічувався світлою жовтизною, поставили ятері (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. переміл — ПЕРЕ́МІЛ, у, ч., рідко. Мілина, що звичайно йде від берега. Недалеко від перемілу, що хвилясто просвічувався світлою жовтизною, поставили ятері (Стельмах, II, 1962, 186). Словник української мови в 11 томах