переміль

МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев. прибережна, утворена наносами); БАР (наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки); ПЕРЕ́МІЛ (ПЕРЕ́МІЛЬ) розм. (перев. яка йде від берега). Скраю, на мілині, ледь коливались червоні водорості (О. Донченко); Їх провідник не йшов навпростець. Йому доводилося робити чимало викрутасів, вишукуючи для себе мілизну (М. Трублаїні); Там, на мілкому, хтось купався (Є. Гуцало); Через мілководдя вони не могли підійти близько до коси, і люди кидалися в воду ще далеко від берега (С. Добровольський); Човен з розгону ткнувся в золотаву обмілину (З. Тулуб); Недалеко від перемілу, що хвилясто просвічувався світлою жовтизною, поставили ятері (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переміль — пере́міль іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. переміль — див. мілина; перешкода Словник синонімів Вусика
  3. переміль — -і, ж., рідко. Те саме, що переміл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переміль — ПЕРЕ́МІЛЬ, і, ж., рідко. Те саме, що пере́міл. У перемілі видно маленьких річкових мешканців, що вигріваються у літеплі (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. переміль — ПЕРЕ́МІЛЬ, і, ж., рідко. Те саме, що пере́міл. Словник української мови в 11 томах
  6. переміль — Переміль, -лі ж. Мель. Словник української мови Грінченка