переполох

ПЕРЕЛЯ́К (відчуття страху), ЛЯК, ПЕРЕПОЛО́Х, СПО́ЛОХ, ПЕРЕ́СТРАХ розм. Мотря з переляку залізла на печі аж у куток (Панас Мирний); Бідна дівчина аж злякалась і з ляку ніби заніміла (І. Нечуй-Левицький); Малий Мирон так і остовпів з наглого переполоху (І. Франко); На весь повіт сполохів нагнав самовільний сход в Буймирі (К. Гордієнко); Сахно відчула, як ноги й руки холонуть їй з перестраху (Ю. Смолич). — Пор. 1. переполо́х.

ПЕРЕПОЛО́Х (переляк, який охопив багатьох людей, і спричинена ним поведінка), СПО́ЛОХ, РО́ЗРУХ, ПА́НІКА (сильний переляк, іноді безпідставний). Звістка про напади опришків у трьох місцях одночасно викликала переполох у всій окрузі (В. Гжицький); Одні стоять, мов тороплені, другі метушаться на місці, мов рятунку шукають. А ватажок ще й глузує, бачачи такий сполох (М. Коцюбинський); Страшенний розрух зробився в селі (І. Франко); Вулицями села мчала підмога, сіючи паніку в ворожих лавах (Ю. Яновський). — Пор. переля́к.

ТРИВО́ГА (тривожна метушня), ПЕРЕПОЛО́Х, ТРУСАНИ́НА розм., ТРУС розм., ТРУ́СА діал., АЛЯ́РМ заст. Закипіла на Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляху піднялася Сірома убога (П. Куліш); Отака-о Глибока Долина тепер — уся шкереберть; переполох та трусанина.. З-під вітряка вихопилась ціла юрба з кіллям, з вилами та коні за поводи (А. Головко); Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люди, Що щиро стережуть добро своїх панів... Як ось — трус, галас, крик!.. весь двір загомонів (П. Гулак-Артемовський); Кожен день — як вибух і як штурм. Шалений марш напружень і енергій, Салют, і виклик сурм, і натиск, і алярм (М. Бажан).