переполоханий

ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм., СХАРАПУ́ДЖЕНИЙ підсил. розм., ПЕРЕПУ́ДЖЕНИЙ діал. Злякані люди вибігали з хат та благали, щоб він замовк (М. Коцюбинський); Налякані пасажири кілька секунд мовчали (М. Трублаїні); До переляканих хлоп'ят спустилась кремезна людина (Ю. Збанацький); Біжать (люди) між деревами з відрами, з сокирами — заспані, неодягнені, лякані (С. Васильченко); Виють вночі наполохані собаки (А. Головко); Соломія сиділа перестрашена та прислухалася, про що шепче морок (М. Коцюбинський); Повз них бігли схарапуджені есесівці, деякі чіплялися на підніжки (П. Загребельний). — Пор. 1. боязки́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переполоханий — переполо́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. переполоханий — див. зляканий Словник синонімів Вусика
  3. переполоханий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до переполохати. 2》 у знач. прикм. Який переполохався. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переполоханий — ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до переполо́хати. Маріка була переполохана і мовчала (Г. Хоткевич). 2. у знач. прикм. Який переполохався. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (О. Словник української мови у 20 томах
  5. переполоханий — ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до переполо́хати. Маріка була переполохана і мовчала (Хотк., II, 1966, 392). 2. у знач. прикм. Який переполохався. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор. Словник української мови в 11 томах