1. Словник синонімів української мови

переривчастий

УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона (Катя) витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: — Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); — Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, — зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переривчастий — перери́вчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. переривчастий — Не суцільний, переривистий, ок. переривний; п! УРИВЧАСТИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. переривчастий — [пеиреириўчастией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  4. переривчастий — -а, -е. 1》 Який відбувається, розвивається з перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Переривчастий струм. 2》 Який має проміжки, прогалини; не суцільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. переривчастий — ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який відбувається, протікає, розвивається із перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Бушувала буря, крізь яку іноді звучала перша мелодія спомину... Словник української мови у 20 томах
  6. переривчастий — ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який відбувається, протікає, розвивається із перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Бушувала буря, крізь яку іноді звучала перша мелодія спомину... Словник української мови в 11 томах