переривчастий
Не суцільний, переривистий, ок. переривний; п! УРИВЧАСТИЙ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переривчастий — перери́вчастий прикметник Орфографічний словник української мови
- переривчастий — [пеиреириўчастией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
- переривчастий — -а, -е. 1》 Який відбувається, розвивається з перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Переривчастий струм. 2》 Який має проміжки, прогалини; не суцільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переривчастий — ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який відбувається, протікає, розвивається із перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Бушувала буря, крізь яку іноді звучала перша мелодія спомину... Словник української мови у 20 томах
- переривчастий — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ... Словник синонімів української мови
- переривчастий — ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який відбувається, протікає, розвивається із перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Бушувала буря, крізь яку іноді звучала перша мелодія спомину... Словник української мови в 11 томах