1. Словник синонімів української мови

переселець

ПЕРЕСЕЛЕ́НЕЦЬ (той, хто переселяється, переселився на нове місце проживання), ПЕРЕСЕ́ЛЕЦЬ, ІММІГРА́НТ (чужоземець, який переїхав до якоїсь країни); ЕМІГРА́НТ (той, хто залишив батьківщину і переселився в іншу країну); ВИ́ХОДЕЦЬ (перев. із зазначенням колишнього місця проживання). Розмова найбільше крутилася навколо переселенців, які завтра виїжджають із села (М. Стельмах); — У пересельці, кажуть, треба записуватись, — такий час настав. Люде до Сибіру йдуть і нам доріженьку мнуть (Д. Мордовець); Компанія тут відкрила кілька збройних заводів і стала набирати робітників серед іммігрантів з Старого світу (Н. Рибак); Лихонський був емігрантом із Росії (І. Франко); Валківські козаки були виходцями, очевидно, з Поділля або Галичини (В. Минко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переселець — пересе́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. переселець — -льця, ч. Те саме, що переселенець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переселець — Пересе́лець, -се́льця, -цеві; -се́льці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. переселець — ПЕРЕСЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Те саме, що переселе́нець. – Як пішли пересельці на Амур, дак позоставалися від їх наділи (Б. Грінченко); Спритний осадчий привів йому цілий натовп пересельців із Правобережжя (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  5. переселець — ПЕРЕСЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Те саме, що переселе́нець. — Як пішли пересельці на Амур, дак позоставалися від їх наділи (Гр., II, 1963, 316); Спритний осадчий привів йому цілий натовп пересельців із Правобережжя (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47). Словник української мови в 11 томах
  6. переселець — Переселець, -льця м. Переселенецъ. Стор. II. 102. Дешево продавали (хату) пересельці, ідучи на степи. Г. Барв. 379. Та ми пересельці з Курської губерні. Астрах 2. г. Словник української мови Грінченка