переселити

ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини — на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. про худобу — женучи); ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ (в інше місце проживання); ВІДСЕЛЯ́ТИ (ВІДСЕ́ЛЮВАТИ) (в інше місце проживання, відділивши від тих, з ким він спільно проживав). — Док.: перевести́, перемісти́ти, перебазува́ти, відвести́, перегна́ти, пересели́ти, відсели́ти. Після комісії хлопців, уже пострижених, .. перевели в лівий закуток двора (Григорій Тютюнник); Відпустивши певну кількість визволених в таборах радянських громадян, американське командування решту стало затримувати, перемістило їх у нові табори (Н. Рибак); Перебазувати підприємство; Дмитро швидко відводить на південний захід свою групу (М. Стельмах); — Завтра переганяйте корів на Грузьку (Григорій Тютюнник); — Ось переселимо ваш хутір у село (Григорій Тютюнник); — Я вас одселю звідсіль геть, отуди над став! — репетувала Онися (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. вести́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переселити — пересели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переселити — див. переселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переселити — ПЕРЕСЕЛИ́ТИ див. переселя́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. переселити — ПЕРЕСЕЛИ́ТИ див. переселя́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. переселити — Пересели́ти, -ся см. переселяти, -ся. Словник української мови Грінченка