пересуджувати

ПЕРЕСУ́ДЖУВАТИ кого, що (детально, часто недоброзичливо обговорювати чиїсь вчинки, поведінку тощо), СУДИ́ТИ розм., СУДА́ЧИТИ про кого-що і без додатка, розм. рідше, СУДИ́ТИ-ГУ́ДИТИ фольк., СЛЕБЕЗУВА́ТИ (СЛЕБІЗУВА́ТИ) про кого-що, розм. Ще довгенько дзигорили матушки, пересуджуючи сусід (І. НечуйЛевицький); Вона якось ходила навіть на ярмарок, а потому судили Маланку на селі: певно баба має гроші (М. Коцюбинський); (Настя:) Як же його мовчать, коли тебе так судять-гудять за твою хліб-сіль (І. Карпенко-Карий); По городу пішла поголоска. Люди слебезували про їх довгі гулянки (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересуджувати — пересу́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пересуджувати — див. ганьбити; переробляти Словник синонімів Вусика
  3. пересуджувати — -ую, -уєш, недок., пересудити, -суджу, -судиш, док., перех. 1》 Недоброзичливо детально обговорювати чию-небудь поведінку, чиїсь дії, вчинки і т. ін. 2》 Судити ще раз, повторно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пересуджувати — ПЕРЕСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., кого. 1. Недоброзичливо детально обговорювати чию-небудь поведінку, чиїсь дії, вчинки і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. пересуджувати — ПЕРЕСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., перех. 1. Недоброзичливо детально обговорювати чию-небудь поведінку, чиїсь дії, вчинки і т. ін. Словник української мови в 11 томах